10 травня 2023 18:09

Коноплянка в "Краковії": піти не можна залишитись

Коли в січні минулого року Євген Коноплянка, після двох з половиною не зовсім вдалих сезонів в «Шахтарі», перейшов в «Краковію», очікування були доволі високими.


Здавалося, що на рівні польської Екстракласи, Євген, навіть у солідному футбольному віці, за рахунок самого лише класу та природнього таланту, буде виділятися і досягне успіху. Схоже, високі очікування були й у самого Коноплянки – по аналогії з Роналдіньо він взяв собі номер 80, запевнював, що голодний до футболу, говорив, що хоче забити 5 м'ячів і віддати 5 гольових передач до кінця сезону-21/22 та мріяв про повернення до збірної України.

Однак, реальність виявилась значно прозаїчнішою. У весняній частині сезону-2021/22 Коноплянка виходив у складі «Краковії» в десяти матчах – шість поєдинків він починав у старті і ще у чотирьох виходив на заміну. При цьому, за 531 хвилину ігрового часу українець не відзначився жодною гольовою дією і лише в одному матчі відіграв усі 90 хвилин. Тим не менш, влітку «Краковія» продовжила контракт з Коноплянкою на наступний сезон, про що на клубному ютуб-каналі навіть було опубліковано креативне відео.

Перед стартом сезону-22/23 президент «Краковії» говорив, про чемпіонські амбіції команди. Вочевидь на Коноплянку в цих планах покладалися особливі надії – українець отримав на новий сезон улюблену «десятку», а після проходження літніх зборів мав остаточно інтегруватися в команду й стати одним з її лідерів. Втім, знову не так сталося, як гадалося – уже матч першого туру Коноплянка пропустив, через проблеми з м'язами. В серпні вінгер повернувся за поле та навіть забив свої перші два м'ячі за Краковію – 31 серпня українець відзначився в кубковому матчі проти третьолігового ЛКС Лакув, а уже за три дні, поклав красивий м'яч зі штрафного в ворота Ракува.

Здавалось би, ось він, ідеальний момент, щоб закріпитися в команді в новій ролі і якщо не реанімувати кар'єру, то принаймні провести кілька хороших сезонів перед закінченням кар'єри. Однак, продовження феєрії не відбулося. Коноплянка показував нестабільну гру та майже не відзначався результативними діями. Зазвичай тренер або випускав українця в старті і замінював всередині другого тайму, або випускав з лави запасних на останні 15-20 хвилин матчу.

З листопада до січня Коноплянка знову не грав через проблеми з м'язами. Починаючи з 30 січня до сьогодні Євген виходив на поле в десяти матчах Краковії, але в жодному з них не відіграв від дзвінка до дзвінка. В середньому Коноплянка грає 53 хвилини за матч. За цей період вінгер відзначився лише однією результативною дією – нещодавнім голом в ворота Легніци.

По суті, єдиним досягненням Коноплянки за майже півтора сезони в «Краковії» є виклик в збірну Україну. Хоча враховуючи усі обставини, за яких це відбулося, цей виклик навряд чи можна назвати досягненням в спортивному значенні цього слова…

Контракт Коноплянки з «Краковією» закінчується влітку. Тренер Яцек Зеліньски заявив, що не має наміру відпускати Євгена. Втім, враховуючи дуже скромні спортивні результати українського вінгера та зовсім не скромну, як для «Краковії» зарплату, не факт, що керівництво клубу погодиться продовжити угоду з українцем. В будь якому випадку, зараз Євген знаходиться розвилці власної футбольної кар'єри і є кілька реальних варіантів її подальшого розвитку.

«Краковія»
Враховуючи слова Зеліньского, можливість того, що Євген залишиться в польському клубі є доволі високою. Навіщо це обом сторонам? Для Коноплянки відповідь очевидна – до клубу такого рівня, хай не в найсильнішому, але європейському чемпіонаті, його уже не запросять. Краковія для нього – останній шанс відчути смак великого футболу, з заповненими трибунами, атмосферою дербі, амбіціями, а в перспективі – навіть з єврокубками.

Навіщо Коноплянка Краковії? Тут відповідь не така очевидна і щиро кажучи, якби не слова тренера Зеліньского, можна було б сказати, що 33-річний травматичний вінгер, що не показує результату, клубу не потрібен. Тим не менш, тренер Краковії сказав те, що сказав. Не можна виключати позитивного впливу Коноплянки на команду в роздягальні. Євген відомий легким, веселим характером і це, в поєднанні з його досвідом й зірковим (на фоні чемпіонату Польщі) статусом, може робити його позитивною фігурою для мікроклімату всередині колективу.


Польські клуби традиційно багато уваги приділяють розвитку власних молодих вихованців, а для юних польських гравців навіть потренуватися з володарем Кубку УЕФА і футболістом, що грав в піковому чемпіонаті України, чемпіонатах Іспанії і Німеччині, ЛЧ і ЛЄ, забивав Барселоні і «возив» Реал – це дуже непоганий досвід. Та й в якості запасного гравця Євген каші в Краковії не псує – інакше тренер не випускав би його на поле, хай ненадовго, але регулярно. Для забезпечення глибини складу Краковії сьогоднішнього рівня Коноплянки вистачає. В сукупності ці фактори роблять продовження контракту з Краковією на наступний сезон цілком реальною перспективою, особливо якщо український вінгер погодиться на пониження зарплатні.

Повернення в Україну

Повернутися в УПЛ в сьогоднішніх умовах – це був би красивий, патріотичний жест, який забезпечив би Коноплянці чудовий імідж в Україні. Але зі спортивної точки зору тут виникає багато питань. Ще перед переходом Євгена в Краковію, говорили про зацікавленість в його послугах зі сторони Дніпра-1. Сьогодні, однак, очевидно, що рівень Дніпра-1 Коноплянка просто не потягне і зі спортивної точки зору він цій команді не потрібен. Тому вірогідність такого варіанту на сьогодні виглядає майже нульовою. Кому ж з українських клубів Коноплянка може знадобитися?

На думку приходять два клуби, які з однієї сторони, мають спортивні амбіції, з іншої – серйозно дбають про впізнаваність власного бренду та розширення фанатської бази і з цієї перспективи, підписання Коноплянки, хоча б на сезон, може стати непоганою інвестицією в майбутнє.

Першим таким клубом є рівненський Верес, який переживає зараз непрості часи, зокрема через (за словами Юрія Вірта) відсутність лідера в команді. Звісно, Коноплянка вочевидь це не той лідер, якого має на увазі Вірт, але тим не менш, присутність в команді гравця такого статусу і класу Коноплянки напевно надала б гравцям рівненського клубу необхідної впевненості, а клубному бренду – впізнаваності всередині країни (можна уявити, як виросла б й без того непогана кількість переглядів серіалу «Футболіст») та за кордоном.

Другим клубом, що може керуватися подібною логікою є житомирське Полісся, звісно, якщо команда зуміє пробитися в УПЛ на наступний сезон. Коноплянка, з його досвідом, явно був би не зайвим в команді в її дебютному сезоні в еліті. Крім того, його прихід допоміг би залучитися житомирській команді підтримкою й інтересом вболівальників з усієї України.

Для цих двох варіантів є ще два спільні моменти – по-перше, з ігрової точки зору Коноплянка навряд чи сильно допоможе в матчах з фаворитами, де Вересу або Поліссю довелось би захищатися протягом більшої частини поєдинку. Зате в матчах з командами з середини турнірної таблиці або аутсайдерами, Коноплянка в його сьогоднішній формі, цілком непоганий варіант для підсилення атаки. Вміння класно виконувати стандарти, креативність та високий футбольний інтелект – все це залишилось у Коноплянки й цілком може стати корисним надбанням в таких поєдинках.

По-друге, якщо Коноплянка наважиться на повернення в УПЛ (не лише в Верес або Полісся, але й в інший клуб, який реально може ним зацікавитися) – він буде змушений піти на значне пониження зарплати. В умовах війни, очевидно, що платити на тому ж рівні, що Краковія, більшість українських клубів просто не в стані.

MLS, Катар, Саудівська Аравія і т.п.

Де не бракуватиме грошей – то це в чемпіонатах, що традиційно люблять збирати більш-менш відомих європейських футболістів-ветеранів. Передусім, мова йде про футбольні ліги в США, Катарі або Саудівський Аравії. В MLS уже виступає екс-партнер Коноплянки по Шахтарю і збірній України Сергій Кривцов. Враховуючи впізнаваність Коноплянки та його футбольні досягнення, зробити рекламу його трансферу в умовний Чікаго Файр чи той же Інтер Маямі, в США не буде проблемою. Україна зараз в тренді, тому підписання української зірки соккеру може стати й непоганою рекламою для клубу, що його підпише та ліги в цілому.


В Катарі виступають Сергій Ребров і Андрій Ярмоленко. Возз'єднання Ярмоленка й Коноплянки в Аль-Айні, звісно, було б дуже цікавим варіантом для українських вболівальників, але будемо відвертими – вірогідність такого варіанту доволі невелика. Натомість перехід Коноплянки в інший клуб з Катару цілком можливий – завдяки Реброву та Ярмоленку український футбол в цій країні уже відомий й Коноплянкою реально можуть зацікавитися.

Те ж стосується клубів Саудівської Аравії, де зовсім нещодавно протягом чотирьох років доволі успішно виступав Максим Коваль.

Завершення кар'єри
В грудневому інтерв'ю Владі Седан Коноплянка зізнавався, що уже думав над завершенням кар'єри. Й відверто кажучи, в нинішній ситуації, це здається найбільш логічним рішенням. В кожному з варіантів, що ми описали вище, відсутній головний компонент, що надає пристрасті футболу, мотивації тренуватися і грати – ми не очікуємо від Коноплянки феєричної гри, забитих м'ячів та виграних трофеїв.

Продовження кар'єри колись одного з найкращих українських футболістів може бути обумовлено бажанням залишатися на сьогоднішньому рівні (Краковія), іміджем та рекламою (варіанти з України), грошима (США, Катар, Саудівська Аравія і т.п.) – все це важливо, але не першочергово у футболі. Головне – пристрасть, а її у грі Євгена немає уже протягом багатьох років. У вересні Коноплянці виповниться 34 і очевидно, що його гра покращуватись не буде. Можливо ще один сезон Євген зможе провести на професійному рівні, але здається, якщо він влітку оголосить про завершення своєї славної (попри все – славної!) кар'єри – ніхто не здивується.