"Зробив це, коли побачив, як у людей стріляють і кидають гранати...". Ілля Шкурін - про режим Лукашенка, повістку в армію і збірну Білорусі

Нападник "Динамо" Ілля Шкурін поспілкувався з журналістами польського порталу Rzeczpospolita, розповівши їм про ситуацію в рідній Білорусі, повістці в армію і своєму ставленні до режиму Лукашенка.

- Через тиждень після президентських виборів у Білорусі ви відмовилися грати за збірну. Чому?

- Я зробив це, коли побачив, як у людей стріляють і кидають граната. Потім були масові репресії і свавілля влади. Я робив все, що міг, щоб підтримати своїх співвітчизників.

- Хто-небудь з футболістів тоді діяв так само, як ви?

- Тоді ніхто з гравців так не вчинив. Але в інших видах спорту були такі ситуації, наприклад, баскетболісти відмовлялися грати за збірний.

- Чи сильно змінили ті події?

- Змінилося все, змінився і спорт. У мене є друзі не тільки серед спортсменів, яким довелося тікати з країни і навіть змінити професію. Деякі були заарештовані. Уряд і спортивні федерації диктують спортсменам, на бік якої влади їм встати. Якщо ви не згодні з цим, то нічого хорошого вас не чекає.

- Урядові ЗМІ повідомляють, що спортсмени отримують житло, автомобілі і навіть звання в армії і силових структурах за свої заслуги…

- Що стосується квартир і автомобілів – це пропаганда. А ось військові звання і звання в силових структурах спортсмени отримують, в тому числі і жінки. Я навіть знаю одного спортсмена, що має звання і носить військову форма. У таких ситуація нестачі немає. Більшості тих, хто грає за збірні, мають військові звання і гроші.

- Що ви втратили, коли пішли зі збірної Білорусі?

- Головне, що мені не довелося йти в армію, поки я був в збірній (у Білорусі служба в армії обов'язкова, вона триває 1,5 року. – прим.). Я втратив цю привілей, і не тільки її. З тих пір з не був у Білорусі, не їжджу додому.

- Чи правда, що білоруси втрачають інтерес до національного футболу?

- Мої друзі цікавляться футболом. Але це правда, що ставлення до гравців збірної змінилося, причому дуже сильно.

- За те, що їм не вистачило сміливості і вони не засудили дії влади?

- Да. Це основна причина. Але люди налякані, і спортсмени в тому числі. У країні панує страх, і наслідки можуть бути різними.

- Улюблений спорт Олександра Лукашенка - хокей…

- Це, безсумнівно, головний вид спорту в Білорусі, а футбол перестав бути пріоритетною дисципліною, субсидованою державою. Влада побудували багато ковзанок, на це витратили мішок грошей.

- Восени минулого року незалежні ЗМІ повідомили, що до вбивства опозиціонера Романа Бондаренка причетний активіст білоруської Федерації хокею, який дружить з диктатором. Як на це відреагували спортсмени?

- Чоловік був убитий у дворі власного будинку. Як до цього поставитися? Неважливо, чи були задіяні спортсмени або хтось ще…

- А як ви сприйняли історію, що трапилася зі спортсменкою Христиною Цимановською під час Олімпіади в Токіо?

- Дуже сумно, що так ставляться до білоруських спортсменів. Справа навіть не в політичних поглядах, а в боротьбі за свої права. Проте завдяки цьому світ побачив, як поводяться білоруська влада і спортивні чиновництво. І як вони чинять в тими, хто наважився їм протистояти.

- Але є і спортсмени, які симпатизують режиму і засуджують Цимановську за її ставлення. Чи винагороджує влада таку лояльність?

- Лояльність спортсменів до влади означає, що і влада лояльна до них. Чи відбивається це на вмісті їх гаманців? Я не дивився їх податкові декларації і не знаю, який їх дохід. Однак правда в тому, що спортсмени в деяких дисциплінах можуть, наприклад, дозволити собі тренувальні табори за кордоном, які недоступні для інших.

- Чи правда, що Ви вже отримали повістку в армію?

- Правда. Вони надіслали повістку і приїхали до мене додому. Я не проти військової служби, але не за нинішньої ситуації в Білорусі. Звичайно, не зараз…

- Але в Білорусі на Вас можуть порушити кримінальну справу. За втечу від армії можна сісти у в'язницю на термін до двох років.

- Це правда.

- Ви в оренді в київському «Динамо» з московського ЦСКА. Чи може російська влада передати Вас Білорусі після повернення в Москву?

- Теоретично таке можливо, але не знаю, як це може трапитися. Зараз я в оренді в «Динамо» до червня 2022 року.

- Хотіли б повернутися в Росію?

- Це дуже провокаційне питання, яке я залишу без відповідь.

- Чи є у Вас якісь кар'єрні плани?

- Я хочу грати і приносити користь своїй команді.

- Судячи з усього, Вами цікавиться одні з польських клубів. Це правда?

- Так, були навіть переговори, що закінчилися фіаско прямо на фінішній прямій. Але я не переживаю через це, адже тепер граю в Лізі чемпіонів у футболці великого клубу.

- Але ви не виключаєте виступів у Польщі?

- Було б дивно, якби я виключив таку ймовірність. В Польщі дуже хороша ліга, сильна підтримка вболівальників і велика заповнюваність стадіонів.