7 апреля 2020 23:35
Владислав ЛУПАШКО: "Не знаю, найдется ли смелость у наших футбольных руководителей, чтобы принять решение доиграть чемпионат"

Фрагмент спілкування з капітаном «Інгульця» Владиславом Лупашком про перебування на карантині.


- Владе, розкажи, будь ласка, чим займаєшся в карантині, чи підтримуєш зв’язок з товаришами-партнерами по команді, як взагалі почуваєшся в оцьому незвичному для усіх нас стані?


- Незважаючи на карантин, проводжу час строго за розкладом, адже отримав чимало домашньої роботи. Прокидаюсь щоранку о 6:30, аби до того, поки прокинуться діти, встигнути виконати частину тренувальних вправ. Після сніданку, о 9:00, знову тренування, а об 11:00 – прогулянка. Родині більше уваги приділяю вже вечірньої години. Зазвичай, переглядаємо разом якийсь сімейний кінофільм, а ще частіше – дитячий повнометражний мультиплікаційний фільм (як правило – діти визначають сценарій спільного культурного перегляду). Втім, частину домашнього завдання залишаю й на вечір, тобто повністю розслабитися собі не дозволяю. Так у мене проходить кожен день.


Звичайно, періодично зв’язуюся і з нашими хлопцями, і з товаришами з інших клубів. Ситуація скрізь подібна: всі в очікуванні, всі трохи потерпають від невизначеності, але, разом з тим, усі намагаються підтримувати себе у формі, ніхто не сприймає карантин як додатковий відпочинок. Тож якщо, приміром, за тиждень чи два, надійде інформація, що змагання поновлюються, я думаю кожному з нас уже не буде потрібен додатковий час для адаптації, принаймні над поновленням фізичних кондицій довго працювати не доведеться. І це нормальний стан речей, адже ми – професіонали, ми розуміємо свою відповідальність і перед клубом, і перед нашими уболівальниками.


Хоча, звичайно, ця невизначеність не радує. Сподіваюся, що з потеплінням процес поширення коронавірусу піде на спад, і ми зможемо повернутися і до звичного ритму життя, і до футболу.


-Яким чином отримуєте завдання?


- План завдань регулярно доводить тренерський штаб, передусім, звичайно, Сергій Дмитрович. Зазвичай, там усе розписано до дрібниць: коли і в який день тижня які мають бути навантаження, якою має бути інтенсивність виконання цих завдань. Скажу відверто: якщо відповідально ставитися до виконання цих завдань, то доводиться працювати ще важче, аніж на звичайному тренуванні. Принаймні, якщо порівняти з тим періодом, який ми проводили на тренувальному зборі. Фактично, зараз ми працюємо з тими навантаженнями, які передбачені на час проведення чемпіонату. Щоправда, здебільшого, всі ці вправи без м’яча, тоді як під час чемпіонату робота з м’ячами домінує над суто біговими вправами.


-Як гадаєш, кондиції, напрацьовані на турецькому тренувальному зборі, сильно постраждають?


-На жаль, якоюсь мірою, звичайно, все зберегти не вдасться – на турецькому зборі ми напрацьовували ігровий тонус, тож він однозначно буде втрачений, та й фізичні кондиції без ігрового ритму зберегти буде важко. Але мінімально необхідний рівень фізичної підготовки, безумовно, будемо підтримувати, інакше, по закінченні цієї вимушеної перерви можуть дошкуляти травми, різні пошкодження. Я знаю, що не всі команди готуються так наполегливо, як ми, тож переконаний, вони пожалкують про це після початку першості. Тим більше, що через цю перерву графік проведення ігор може бути особливо щільним, через два дні на третій. Відтак травмувань буде багато. Водночас, мої партнери по команді, за умови, що вони ретельно виконуватимуть усі доведені головним тренером завдання, підійдуть до початку першості в хорошій формі. Якщо продовжиться чемпіонат, то визначальним сьогодні стане якраз фізичний стан гравців. Мені здається, що з цим компонентом у нас все досить добре. Ми щодня спілкуємося в своїй групі, і я бачу, що хлопці дуже наполегливо працюють. Як, власне, й належить справжнім професіоналам.


-Ти говориш: «Якщо продовжиться чемпіонат…» Тобто стовідсоткової впевненості в тому, що він продовжиться, таки немає?


- До того, як ми не пішли на карантин, така упевненість була, тому що, можливо, ми ще не розуміли усієї серйозності цієї загрози. Але зараз, коли я бачу, як розгортаються події… Щоправда, в Україні особливої паніки ще немає, але чимало мешканців європейських країн просто приголомшені тим, що відбувається. Наша ж федерація орієнтуватиметься на рішення європейських футбольних інституцій, тож, очевидно, все залежатиме від того, які рішення прийматиме Європа. Хоча маємо і приклад Білорусі, яка хоч в багатьох питаннях також узгоджує свої дії з Європою, але, тим не менше, чемпіонат вирішила проводити. Не знаю, чи знайдеться сміливість у наших футбольних керівників, аби прийняти рішення про догравання чемпіонату. Я усе ж надіюся, що все буде добре, і ми його дограємо.