20 грудня 2023 09:55

Олександр СОПКО: "Шевченко та Павелко один одному на крові не клялися"

Відомий футбольний експерт Олександр Сопко в бесіді з кореспондентом Footboom поділився своїми думками щодо майбутніх виборів президента УАФ, які заплановані на 25 січня 2024 року в рамках конгресу асоціації. Нагадаємо, що кандидатуру Шевченка висунули відразу 14 керівних органів постійних членів УАФ. Також нагадаємо, що чинний президент УАФ Андрій Павелко зараз перебуває під слідством. Його підозрюють у розкраданні коштів на будівництві футбольних полів.


-Чи вплинула нинішня ситуація навколо Андрія Павелка на підтримку України з боку УЄФА? І як можна поставитися до слів Александера Чеферіна перед матчем Італії з Україною про те, що італійці обов'язково мають бути на Євро-2024?

-Ну тут більше конспірологічна версія, у житті все буває набагато простіше. Українська асоціація має працювати, я не кажу зараз про якийсь розвиток, проведення якихось реформ. Просто футбол не може бути без керівника, він має бути, має створювати свою команду. Це питання вже давно назріло і навіть перезріло, причому без впливу європейських чиновників на наші процеси, на гру збірної. Вибори президента УАФ - це нормальний, природний, можливо, навіть десь і запізнілий крок. Хоча, водночас, тут і парадокс - футбол якось без президента жив, нічого не обрушилося, не зламалося, клуби жили, виживали, працювали. Немає керівника - ніхто цього й не помітив.


-Ви вважаєте, що Андрій Павелко в будь-якому разі вичерпав себе на цій посаді?

-Потрібна нова хвиля реформаторів, нові люди. Навіть якби Павелко перебував на робочому місці.


-Проте, знову ж таки, слова Чеферіна могли вплинути на українську підтримку, посиливши, відповідно, підтримку Італії?

-Підтримка Італії, думаю, була б і без слів Чеферіна. Ранг команди, її авторитет у світовому футболі, повага вболівальників - це в італійської команди було завжди. Інша справа, що Чеферін це сказав, напевно, не подумавши, бажаючи зайвий раз підкреслити свою повагу до італійців. А в нас це піднесли як змову. Інша річ, якби на місці збірної Італії була команда слабша за Україну, тоді ще були б об'єктивні причини дорікати в чомусь УЄФА. Але італійська збірна об'єктивно сильніша, ніж ми.


-Судячи з тієї хвилі, яка зараз в українських ЗМІ, наступник Андрія Павелка вже відомий, і в перемозі Андрія Шевченка ніхто не сумнівається. Можна говорити про якусь заполітизованість виборів президента УАФ і залежність цієї посади від внутрішньої обстановки в країні?

-На жаль, посада президента УАФ в Україні завжди була заполітизованою, повної автономії футболу в цьому плані ми ще не досягли. Адже, якщо згадати, то з приходом нової влади президент УАФ змінювався автоматом. Проте вважаю нинішній вибір цілком нормальним, враховуючи авторитет Шевченка і те, що він може підібрати якісну команду, і під його ім'я, під його слово, гарантії можуть прийти серйозні, тямущі менеджери, які принесуть користь українському футболу.


-Наскільки це реально, враховуючи, що, коли він керував збірною, то максимально був залежним від своїх італійських асистентів - це раз, плюс його, м'яко кажучи, не дуже вдалий свого часу політичний досвід? Чи немає ризику, що Шевченко, попри авторитет свого імені, може виявитися весільним генералом?

Будь-яка людина розвивається, і якщо починати згадувати, то в кожного можна згадати все, що завгодно, включно з двійками за поведінку в третьому класі. Людина все одно зростає, вона на виду, крутиться у футбольних колах. Їй потрібен хороший юрист, хороший, умовно кажучи, бухгалтер. Ну і люди, які розуміють процеси і футболу, і бізнесу, і спорту загалом. Потрібна правильно підібрана команда, а також чітке розуміння поставлених завдань, від чого ви хочете відштовхуватися - від дитячого футболу, реформи проведення різних чемпіонатів, створення незалежного телебачення тощо. Якщо Шевченко зуміє зібрати навколо себе нових людей, які, до того ж, будуть професіоналами у своїй справі, тоді можна буде послухати його програму і розуміти, що це принесе, абстрагуватися від невдалого політичного досвіду та інших провалів. Коли він зі збірною досягав тих чи інших результатів, усі ним захоплювалися і ніхто не згадував, де і як він спотикався. Навпаки, тільки й чути було: "Ну ось, нарешті, у нас з'явився тренер". І самі футболісти повірили в те, що можна не тільки, що називається, в окопах сидіти, а й самим грати у футбол, отримуючи від цього задоволення. Певну ментальну революцію він у команді провів. І неважливо, сам, чи зі своїми італійськими асистентами - це була команда.


-Роман Зозуля доволі різко висловився щодо кандидатства Андрія Шевченка, сказавши, що все вже зрозуміло, і той буде лише "торгувати обличчям", заодно зазначив, мовляв, як Шевченко збирається з Лондона керувати УАФ.

-А Зозуля звідки збирається керувати - з Іспанії? Зараз такий час, коли всі вважають, що мають право підказувати, рекомендувати, або самі можуть очолити. Ну для того, щоб очолити, треба стати шанованою людиною в якійсь сфері. Критиків, заздрісників у Шевченка буде вистачати. І йому потрібно буде проявити свій характер, бути вище за все це. А всі ці розмови збоку - це занадто дрібно.


-Андрій Шевченко йде на вибори на місце Андрія Павелка, який зараз "закритий" і перебуває під слідством. Як з моральної точки зору можна оцінювати цю ситуацію?

-Я думаю, що вони між собою цю ситуацію обговорили, і тут немає ніякої підстави, чогось підкилимного. Не було б Шевченка, був би хтось інший, яка для Павелка різниця? Вони ж не клялися одне одному на крові, що ти за мене до самої смерті, а я - за тебе. Двоє дорослих чоловіків, кожен із яких знає собі ціну. І нічого аморального я тут не бачу.


-Була інформація, що в команді Андрія Шевченка може опинитися Олег Лужний. Як останнього можна оцінити як функціонера?

-Авторитетний футболіст, який грав у тій самій Англії. Але як функціонера, я його ніде не знаю. Поки що нічого не можу сказати про якісь його серйозні досягнення як чиновника, як тренера. Своїх амбіцій щодо реформ українського футболу він не демонстрував. Можливо, він увійде до штабу Андрія Шевченка і реально там себе покаже, але як лідируючого менеджера я його, на жаль, не бачу.