Владислав КАБАЄВ: "Я розумію, що мені не вистачає голів і передач, скільки б ви не писали про це. Я не тупий і не дурень, я доросла людина"

– Ні, хоча я можу зіграти справа. Перші ігри, коли Циганкова не було, Містер хотів ставити мене на його позицію. У нас був діалог, що мені справа не дуже зручно, але я зіграю там, якщо треба. Мабуть, мене взяли замість Вербича. Я не знаю. За потреби я можу грати і нападника, і у центрі поля. Де поставлять – там і зіграю. Це не проблема.

– Не знаю, звідки Вацко це бере. Не хочу нічого казати… Всі ми дорослі люди, всі ми читаємо інтернет. Можливо, це його робота. До цього він мене порівнював з кимось. Не дуже приємно це читати. Ти просто відкриваєш інстаграм чи якийсь футбольний паблік і бачиш, що там написано «Кабаєв». Як тут не зайти і не почитати?

«Динамо» – це такий клуб, на який дивляться під лупою. Я розумію, з чим це пов’язано – результат не той. Ми дорослі люди, і все це розуміємо – і тренер, і хлопці. І ми теж хочемо і стараємось це робити. Не завжди все виходить. В пресі дуже багато негативу про «Динамо».

Мені сказали, що мене хотів підписати Луческу. Я прийшов в «Динамо» і перші дні розумів, що на мене немає тиску відповідальності. Знав, що мені потрібно 2-3 тижні, щоб зрозуміти, як команда грає. Через 2-3 дні гра з «Зорею», і мене одразу ставлять у склад. Матч з «Фенербахче» – я також виходжу у стартовому складі при переповнених трибунах.

Я не сварив себе, а просто прийшов кайфувати від футболу. Відчував по тренуваннях, що все супер: я добре тренуюсь, кайфую від футболу. Але я така людина, яка близько до серця приймає критику. Команда почала програвати 1-2 гри. Це нормально, що є критика, якщо є моя помилка. Нормально, що є критика від футболістів, від тренерів, ззовні. Просто я не думав, що цього буде настільки багато. Звісно, це мене досить пристойно надломило. Якщо чесно, то було тяжко. Я це відчував, і коли про це ще й пишуть, то це добиває.

Вірю, що ми перегорнемо цю сторінку. Так, ніхто не каже, що буде легко, але я вірю в себе. Знаю, як я можу грати. Все у мене буде добре. Значить, такий мій досвід і шлях, для чогось це мені потрібно.

– Так, турбує. Це одна з причин. Містер, коли я зіграв перші 5-7 матчів, казав: «Ну, коли вже? Давай-давай». Потім ще більше. На теорії говорив: «Кабаєв, я чекаю від тебе голів». А я ж сам чекаю! Мені теж приємно забивати, я теж хочу!

Перша гра, 2-3 моменти, забивай – і все. Я не забив, і потім ти накручуєш себе. Це важко зрозуміти нефутбольній людині. Я не сварю їх за це. Я вважаю, що це чисто психологічна проблема, що я не можу забити. Збори – це немає вболівальників і тиску, ти виходиш і кайфуєш. А тут вже результат, і все одно ти десь себе трохи накручуєш. Я вірю, що той Кабаєв, який був пів року чи рік тому, стане тільки сильнішим. По-іншому не буде.

– Так, у мене одна результативна дія за 21 матч. Я бачив це. Навіть Ігор та Григорій Суркіси питали: «Це що – твоя перша результативна дія за 21 матч?» А що я міг відповісти. Це правда, так і є.

Я теж хочу віддавати і забивати більше, як Довбик. Але поки так, що я можу зробити? Я хочу це робити і роблю все для цього. Значить, поки що не прийшов час.

– За натурою я інтроверт. Не скажу, що я мало спілкуюсь. Я і з Ярмоленком, і з кимось з молодих, умовним Царенком, наприклад, добре себе почуваю. Важко сказати, яка у мене роль. Я від себе чекаю голів. Будуть голи, буде краща гра, і я буду допомагати цим команді здобувати очки. Думаю, цього вистачить з головою.

Я добре почуваю себе в команді. Спілкуюсь з персоналом, з футболістами. Все супер. Але я розумію, почуйте мене мої критики, що мені не вистачає голів і передач. Я все розумію, скільки б ви не писали про це. Я не тупий і не дурень, я доросла людина.

Пишете, що я не рівень «Динамо». Ну як не рівень? Я стільки прагнув сюди – добре грав у «Зорі», забивав голи, у «Чорноморці» також.