Игорь Худобяк: "Поставлю и себе, и команде оценку "неудовлетворительно"

Найголовнішим розчаруванням першої частини сезону в прем’єр-лізі, безперечно, стали львівські «Карпати». Справді, команда, яка ще минулої осені грала в єврокубках, наразі перебуває у небезпечній близькості від зони вильоту в УПЛ. Тому, мабуть, і настрій у віце-капітана львів’ян Ігоря Худоб’яка був зовсім не святковий напередодні новорічно-різдвяних свят. Однак попри такі обставини він чесно відповів на всі запитання від журналіста «УФ». То що з того вийшло — далі.

— Ігорю, нам з одного погляду на турнірну таблицю зрозуміло, як виступили львів’яни, але, все-таки, оцініть і ви «Карпати» у першій частині чемпіонату.

— Навіть не знаю, як це все оцінити… Дуже кепсько. Особливо в такий момент, коли жодна людина в клубі (та й загалом) не очікувала цього провалу. Тому зараз дуже неприємні відчуття на серці.

— Із незадовільною оцінкою погоджуються майже всі, а чи було щось позитивне за цей часовий проміжок?

—Таке складно відразу згадати. Поки єдине, що спадає на думку — це вихід до 1/8 національного Кубка. Нашій команді вдалося перемогти «Металіст», і це осиротіла світла пляма в нинішньому сезоні.

— А як щодо вашого особистого внеску в сезонні «успіхи»?

— Тут не буду оригінальним та поставлю собі, так само, як і команді, незадовільну оцінку. Дуже мало віддав результативних передач, а м’ячів у цій першості взагалі не забивав. Тож ніяк інакше оцінити себе не маю жодного морального права.

— А якщо поглянути трохи глибше, то в чому все-таки причини такого провалу: якісь прорахунки у підготовці, або ж кадрові втрати? До прикладу, як не згадати, що команду залишив Денис Кожанов.

— Дуже багато було розмов на цю тему. Навіть складно сказати. Здається, проблема у кожного всередині: після вдалого минулого сезону здавалося, що вдасться повторити досягнуте ледь не одною лівою. З’явилася розслабленість, а гра її не пробачає. За такі речі «футбольний Бог» карає відразу.

— Врешті, львів’яни подеколи показували дуже пристойну гру, найсвіжіший приклад — поєдинок проти київського «Динамо». То чому не вдалося дотиснути лідера? Хоча би наостанок згладити негатив?

— Думаю, що в цій грі нам перш за все не вистачило майстерності. Адже були голеві моменти, але ми їх не використали. А реалізація — чи не найголовніший показник класу. Над ним, утім, і як багато ще над чим, треба працювати, щоб перевага мала реальний прояв у вигляді голів та очок. А виходить, що наче і володіли перевагою, але все одно залишилися з нулем.

— Це була перша гра на новому стадіоні, то чи вірите, що «Арена-Львів» може дати необхідний імпульс задля досягнення кращих результатів?

— Звісно, цей фактор може спрацювати, адже на такій арені неможливо грати не з повною віддачею або ж просто погано! Тепер на полі слід відповідати рівню стадіону.

— Проведіть паралелі зі стадіоном «Україна»…

— У першу чергу нова арена — набагато комфортніша для глядачів, адже вони сидять значно ближче до поля, отже, і бачать картину на полі краще, та ще й природні фактори, як оце дощ чи сніг узимку, на глядачів не впливатимуть.

— А з точки зору футболіста?

— Тут не скажу, що відчув величезну різницю, хіба роздягальні стали кращими (сміється). Але не слід забувати про те, що вболівальники стали ближчими, отже, і впливати на те, що відбувається на полі, можуть якісніше.

— Чи не було сумно прощатися зі стадіоном, де було пережито стільки емоцій?

— Ні, ні, не буду надто сентиментальним. Можливо, це через те, що нічого суттєвого ми на тій арені так і не виграли.

— Ну чому: відразу так без роздумів згадується гра проти «Галатасараю», а з нею й історична кваліфікація в груповий етап Ліги Європи…

— Так, можливо, але намагаюся не прив’язуватися до подібних речей, отже — зміну стадіону також сприймаю нормально.

— У середині сезону команду залишив Олег Кононов, а на його місце прийшов Павло Кучеров. Чи можете тепер, коли минуло вже вдосталь часу, порівняти цих двох наставників?

— Хочу відзначити, що з Олегом Георгійовичем у нас взагалі все було супер: тож і команда прогресувала. Але чому сталося так, як сталося?.. Мені сказати складно. Щодо відмінностей між наставниками, то не скажу, що вони є суттєвими.

— Ігорю, у розпалі — відпустки. Які плани на цей період часу?

— Зараз я перебуваю в Івано-Франківську, куди приїхав до батьків, трохи відпочину морально, так би мовити. Надалі планую з’їздити у Карпати. Ні, не в клуб — у Буковель (сміється).

— Захоплюєтеся гірськолижним спортом?

— Та ні, на лижах не катаюся, просто отримую задоволення від чистого повітря та неймовірних пейзажів, які можуть запропонувати Карпатські гори.

— І наостанок, які прогнози на весняну частину чемпіонату?

— Я поки про неї думаю. Зараз хочеться просто відпочити, а вже потім якомога краще підготуватися до заключного періоду сезону і, відповідно, якнайкраще зіграти.

Юрій ОРОС