1 апреля 2020 10:43
Плеймейкер "Металлиста 1925": "В "Волыни" играл в бронежилете"

19-річний плеймейкер "Металіста 1925" Владислав Дмитренко розповів пресслужбі ПФЛ про роботу під керівництвом Віталія Кварцяного.


- Я корінний лучанин, тому як і всі діти завжди мріяв виступати за "Волинь". У ті часи команда грала у Вищій лізі, тому й склад був серйозним. Я підпускався до основи з низкою інших молодих виконавців, тим більше любов Кварцяного до молоді відома. До того ж у клубі на той момент вже почалися фінансові проблеми, тому гравці молодіжного складу грали за основний склад, а дев’ятнадцятирічні грали як за дубль, так і U-19.


- Конкретно з основою я тренувався з п’ятнадцяти років, завжди соромився десь присісти в роздягальні, думав, краще постою. Але колектив був класним та дружним, дідівщини ніякої не було, максимум - м’ячі міг понести, але це нормально для молодого. Та й виконавці були на той час в команді дуже кваліфіковані.


Я ще пам’ятаю Матея за двосторонками проти основи, то Кварцяний завжди кричав, коли його хтось по ногам бив. А взагалі я вже не застав справді важких фізичних навантажень, про які тільки чув від старших хлопців, але з бронежилетом встиг пограти.


- Я дуже поважаю Віталія Володимировича, адже саме він мені дав змогу спробувати дорослого футболу. Я розумію, що багато чим йому зобов’язаний та пам’ятаю це. Кварцяний перш за все подобається мені як людина: всім відомий образ тренера не зовсім співпадає з його реальною позафутбольною особистістю.

Самі розумієте, під час матчу чи тренування він весь в футболі, в емоціях. За полем Віталій Володимирович дуже інтелігентна людина, яка завжди прийде тобі на допомогу. Та й поговорити з ним є про що, адже Кварцяний дуже начитана людина.


Мені дуже подобалося, коли тренер когось пародіював з гравців. Пам’ятаю, після гри він добре так по одному молодому партнеру пройшовся і почав його копіювати. Я вже сидів і реально плакав від сміху, всі вже почали дивитися не на нього, а на мене.