1 апреля 2020 08:31
Виталий ГАВРИШ: "Как можно отменить 23-й тур, если команды его сыграли?"

Капітан «Колосу» Віталій Гавриш у великому інтерв’ю прес-службі клубу розповів багато цікавого — своє бачення щодо завершення сезону 2019/2020, хто його привів у футбол, про свій прихід у «Колос», про виконання пенальті, та багато іншого.


— Віталій, напередодні ти відсвяткував свій 33-й День Народження, тож вітаємо тебе з минулим святом, як відзначив?


— Дома, з родиною посиділи, як всі наразі. Карантин. Взагалі притримуюсь карантинних засобів цими днями. Виходжу на індивідуальне тренування. Якщо треба, у магазин. З дитиною прогулятися. Ось поки і увесь розклад.


— Думаю, вже за футболом скучив?


— Так, звісно! Перший тиждень ще нормально було, а потім вже важко без футболу. Але заходи правильні, адже дивимося скільки жертв в Італії, Іспанії, у світі. І читаємо про цей вірус, і навіть просто якщо порівняти звичайний грип, і цей Covid-19, то цей на порядок сильніший. І поки немає проти цього вірусу ані вакцини, ані ліків. Тому краще поберегти себе і близьких.


— Зараз багато розмов про те, яким способом завершити чемпіонат. Як по-чесному на твою думку?


— По-чесному, звісно, було б дограти чемпіонат, якщо буде можливість. Я читав і таку ідею, щоб відмінити результати останнього на сьогодні 23-го туру. Але я не розумію, як його можна відмінити, якщо команди його зіграли? Взагалі, незрозуміло звідки такі розмови можуть з’являтися.


— Як на рахунок влітку дограти?


— Як варіант. Я вважаю, що можна наступний сезон «посунути». Чи експрес-календар зробити – через два дні на третій грати. Не думаю, що будуть проблеми у такому темпі грати, і всі будуть у рівних умовах. Це найкраще, аніж щось там відміняти. Питання буде з перепусткою у Єврокубки, але я думаю можна знайти вікно, щоб розіграти цю путівку.


— Повернемося до самих коренів. Для тих, хто не знає, як ти прийшов у футбол?


— Завдяки дитячому тренеру у нас у Чернігові. Його прізвище Бакун Сергій Миколайович. Тоді була практика, коли тренери ходили по школах та запрошували в секції. Він прийшов до нас і я домовився з батьками, що до кінця літа буду ходити на заняття у футбольну секцію. Хоча батьки спочатку не дуже хотіли, казали «це травмонебезпечний вид спорту». Але я таки пішов, щоправда у вересні перестав ходити. Проте тренер переговорив з моїми батьками, сказав що в мене непогано виходить. І як то кажуть «пішло-поїхало».


— Зараз дивлюся твою статистику у кар’єрі, взагалі ти не дуже часто забивав м’ячі за свої команди. А ось у алчевській «Сталі» та у «Колосі» у тебе солідні цифри (22 та 17 м’ячів відповідно).


— Це дуже просто пояснити. У складі «Сталі» я грав на різних позиціях. І опорного півзахисника, і ближче до атаки – під нападниками. У інших командах я більше на захист був орієнтований. І плюс до цього, ще від тренера залежить, як він тобі довіряє. Наприклад, пробивати стандарти. Я зі стандартів і у «Сталі» забивав, і у «Колосі» виходило відзначатися. Можливо, це мої команди, мої тренери, якщо враховувати голи я маю на увазі. Це ті команди, де мені найбільш комфортно в цьому плані.


— До речі, можна одразу пригадати твій гол з пенальті у матчі 22-го туру в ворота «Шахтаря».


— Так, не скажу, що часто у кар’єрі бив пенальті. Зазвичай, нападникам дають пробивати. У «Колосі» мені довіряють бити (Віталій до цього забив з пенальті у ворота «Олімпіка» у гостьовому матчі 2 туру — прим.).


— Ти знав, що у грі з «Шахтарем» якшо призначать, то тобі і бити?


— Так, у нас перед матчами у роздягальні вішають спеціальні розклади від тренерів, де написано, хто виконує стандарти, хто пробиває пенальті, якщо буде призначено.


— Коли підходив до «точки», вже знав у який кут пробиватимеш Андрію Пятову?


— Спеціально не визначав у який кут битиму, як то кажуть «по ситуації». У мене не має такого, «якщо буде 11 метрів, то я буду бити у цей кут». Залежить від голкіпера суперників, від його поведінки, є ще різні нюанси. Вже на місці вирішуєш. Це у мене особисто так.


— Ти вже четвертий сезон у «Колосі», як надійшов такий варіант?


— Як у багатьох – запропонували перейти у клуб, я приїхав, потренувався з командою і підписав контракт. Якщо я переходив в «Олександрію» зі «Сталі» з бажанням грати у Прем’єр-Лізі, то з «Колосом» трохи інша ситуація була. Мені тоді вже майже 30 років було, а пропозицій з команд вищого дивізіону на той момент не було. А я ще хотів пограти у футбол, і вирішив, що для мене ідеальний варіант – це перейти у «Колос». Мені розповідали, що у команди буде завдання підійматися уверх, аж до самої Прем’єр-Ліги. І мені зацікавив цей проект, я приїхав, все сподобалося, і приєднався до клубу.


— Ти три роки тому вірив, що «Колос» вийде у Прем’єр-Лігу?


— Ну, я бачив, що це амбітний проект. Я перейшов у вересні, і тоді «Колос» був у п’ятірці лідерів Першої ліги. Тож, я розумів, що у них непоганий, молодий колектив. Плюс команду планували підсилювати. І було очевидно, що клуб буде ставити високі завдання. Я повірив у проект, і ми бачимо що клуб ріс, зростає і буде зростати далі.


— Сезон 2019/2020 ще офіційно не завершено. Як можна оцінити виступ команди до того моменту, як призупинили чемпіонат?


— Звісно, на даний момент оцінюю позитивно. Якщо команда потрапила у першу шістку, це багато про що говорить. Коли ми грали у Першій лізі, то здавалося, що друга шістка УПЛ не дуже відрізняється від лідерів Першої ліги. Але це тільки так здається. І швидкості інші, і рівень гравців вищий, і завдання у клубів максимальні, і вимоги до футболістів інші. І ми не тільки не загубилися у Прем’єр-Лізі, а навіть у ТОП-6 вийшли. І будемо боротися за Єврокубки. Тим більше, у нас не було якихось гучних трансферів. Ось тільки у зимове міжсезоння прийшли хлопці, і то це точечно було. А не так, що півкоманди нової набрали, і я вважаю це правильно. Кістяк залишився, і плюс точечні підсилення. Це добре, коли команда не втрачає своє обличчя, свій малюнок, а потроху прогресує. Маленькими кроками, але клуб і команда ростуть.


— Ти капітан у «Колосі», і це не перша капітанська пов’язка у твоїй кар’єрі, яку запропонували?


— Я би сказав не запропонували, а обрали. І це велика честь. Процедура була стандартною. Хлопцям роздали папірці, і всі вписували прізвища. Почесно, що мене обрали, тепер «капітаню».


— Окрім УПЛ, за якими чемпіонатами слідкуєш, що дивишся?


— Англійська Прем’єр-Ліга на першому місці, це беззаперечно. Цікавий і Чемпіонат Італії. Один час була Іспанія на підйомі, а останнім часом Італія почала набирати оберти, почали зірки приходити, наприклад Ібрагімовіч. Тож, цікавішою Серія А стала.


— Є якийсь клуб іноземний, за який ти вболіваєш?


— Такого, щоб прямо фанатів від якогось клубу, такого немає. Один час дуже подобалася «Барселона» часів Пепа Гвардіоли. Але, я думаю, тоді вони всім подобалися. Та і взагалі його команди дуже цікаві, адже вони першим номером грають завжди. І Юргена Клоппа наразі можна відзначити за такий стиль. І «Боруссія» у нього була така, ну і «Ліверпуль» він таким зробив. Роль тренера завжди величезна. Хоча, і від фінансових можливостей клубу багато залежить. Просто так, на порожньому місці тренер не зможе щось зробити. У футболі дрібниць не буває, і все повинно бути взаємопозв’язане.