13 февраля 2020 13:14
6
Отец Караваева: "Сын сказал: "Я хочу быть в "Шахтере"

Олександр Караваєв-старший, батько правого латераля "Динамо" Олександра Караваєва, розповів про те, як його син потрапив у донецький "Шахтар".


Про "Шахтар": Спочатку я повіз його у сімферопольську Таврію. А вже потім домовилися про перегляд у донецькому Шахтарі. І от мені пообіцяли: якщо погоджуся віддати сина в академію "гірників", його одразу зарахують в основний склад команди 1992 року народження. Відповів згодою, син поїхав туди із матір’ю: "Як мати, ти повинна подивитися і оцінити – де він житиме, як він житиме, чим його годуватимуть…". Вона повернулася під сильними враженнями: "Ти знаєш, я такого не очікувала. У них є все".


Про те, чи не шкодував син про перехід в "Шахтар": Я вам скажу іншими словами. Коли ми з Сашком вперше поїхали на перегляд у Донецьк, провели там чотири дні. Кожного дня тренери когось відсіювали. Четвертого дня стоїмо, чекаємо результатів – четверо татусів, одна мати і одна тітка. Дивлюсь, Сашко виходить. Я підбігаю, а в нього такі очі – недужі. "Наше прізвище не назвали". – "Отже, не зарахували, нічого страшного". Він – мовчить.


Йдемо до автобуса, дорогою йому кажу: "У Сімферополь ми їздили, у Донецьк – їздили. Давай поїдемо в Київ". Зупинився: "А навіщо?". – "У київське Динамо". – "Думаєш, ми туди потрапимо?"


Мені й самому сподобалися умови, які були в Донецьку. Тим паче, на той момент розвитком академії займалися голландські фахівці – буквально з нуля. Тож я відповів синові: "Гаразд, ми з тобою залишимося тут". Він зрадів: "Так, я хочу бути в Шахтарі".


Ми запізнилися на транспорт, яким мали повернутися до Херсона. За ті 3-4 години я переговорив із кількома тренерами. Вони окреслили вимоги: Сашкові потрібно попрацювати над дриблінгом і володінням м’ячем. Обмінялися телефонами, невдовзі син опинився у Шахтарі.


Для нас накладка полягала в іншому. Старший син – Роман – у цей час поїхав на навчання. Упродовж одного тижня двоє хлопців покинули батьківську оселю: один вирушив у Київ, інший – в Донецьк. У перші ночі дружина мені в плече плакала… Але нічого, виросли (Усміхається).


Олег Бабій
Вырванный из контекста "заголовок" абсолютно меняет суть сказанного. Ключевой момент, почему не Динамо: "Думаєш, ми туди потрапимо?", т.е. он считал, что либо не дотягивал до уровня ДК, либо попасть туда могут только блатные и мажоры.

Ну а в целом чему удивляться, если Динамо подчистую проигрывает в информационном поле и популяризации клуба. Даже в ср@ном вайбере мне предлагает бесплатные наклейки Шахтера, в то время как Динамо там вообще нет. И так во всем, особенно что касается детей: атрибутика, канцелярия (тетрадки, ручки, пеналы...), игрушки, детские турниры, о которых я часто вижу упоминания в СМИ. Выросло целое поколение и даже на этом сайте много латентных кротов.
Скрыть ответы
Полиметилметакрилат, лично для меня ничего не меняет! Хотел бы играть в Динамо - использовал бы малейший шанс попасть туда, невзирая на мажоров и сложность отбора. К кротам ведь тоже не с первого раза попал. А по-поводу "информационного поля и популяризации" хотел бы сказать следующее. Никакие "ср@ные вайберы" не помешали мне воспитать из своего сына и старшей внучки преданных болельщиков Динамо. Уверен и младшие внуки будут топить за Динамо, только бы здоровье не подкачало. А родители/дедушки/бабушки, которым все всё должны могут и дальше перекладывать свои проблемы на президента, правительство и менеджмент Динамо Киев.
Скрыть ответы
Вот потому и растет целое поколение кротов: кто-то в ДК, видимо, глупо считает, что любовь к команде должны воспитывать РОДИТЕЛИ, а не САМ КЛУБ своей информационной политикой и подходом к детям. Ибо на один такой фанатичный пример найдется десяток других, менее преданных, но не менее влияющих на ПОПУЛЯРНОСТЬ клуба со всеми вытекающими оттуда последствиями.
А в это время: Футбольный клуб Ахметова запустит собственный телеканал. Завидую фанатам кротов. Все для них - бери и болей.
Караваев - это такой же пассажир, как и Коля Морозюк. Уже писал, что кроты, имея огромные проблемы справа после ухода Срны, с легкостью отказались от его услуг, даже не рассматривая его в качестве временной замены. Наверно, что-то в футболе понимают.
Твой сын волею судеб оказался в клубе Динамо Киев. Хотелось бы спросить у папаши: давая подобные интервью, ты надеешься добавить уважения к сыну со стороны болельщиков Динамо или же хочешь опустить его ниже плинтуса?