8 січня 2019 22:15

Портрет "Александрии" глазами Шарана

«Олександрія» зимує на 3-у місці таблиці УПЛ. Головний тренер команди Володимир Шаран проаналізував внесок підопічних в цей результат.


– Не в моїх правилах когось виокремлювати. Я можу похвалити в роздягальні, всередині команди. Та й то рідко. Ми виграємо разом. Кожен робить свій внесок у досягнення позитивного результату. А покритикувати для профілактики хотів би Артема Поляруса. Він після того, як забив два м’ячі «Шахтарю» і непогано виглядав з «Чорноморцем», серйозно здав і в цілому рік провалив. Артем має переглянути своє ставлення до справи. Якщо ж критика не подіє, то хлопець буде шукати собі іншу команду.


– Давайте коротко про гру конкретних футболістів. Почнемо з голкіперів.

– Воротар може і не виручати, але зобов’язаний брати свої м’ячі. Юрій Паньків у ряді матчів нас серйозно виручив, але були й грубі помилки, які коштували нам втрати очок. Кажу, як є, і Юра про це знає. Але в цілому наш воротар реально був одним з кращих і вселяв у партнерів впевненість своїми діями.


Владислав Леванідов показав як у тренувальному процесі, так і в ряді матчів, що на лінії грає навіть надійніше за Юрія Паньківа. Однак, складна травма коліна не дозволила Владиславу проявити свої найкращі якості.


Є у нас і Дмитро Рудик, який прогресує. Але воротарю, щоби бути в тонусі, потрібна постійна ігрова практика.


– Центральні захисники.

– Чесно кажучи, ми хотіли з Антоном Шендриком прощатися. Але два завершальні матчі минулого сезону він провів на солідному рівні і довів, що він нам потрібен.


До цього Антон не грав майже рік, але зміг відновитися після важкої травми. У 31 рік хлопець зіграв усі матчі, за винятком дискваліфікації з київським «Динамо», без замін.


Виріс у професійному плані Валерій Бондаренко, склавши з Шендриком відмінний тандем центрбеків. Завдяки їх взаємодії і взаєморозумінню ми знайшли стабільність у захисті, що було основополагаючим у нашій грі.


– Крайні захисники і латералі.

– Андрія Бацулу ми свідомо продали в Бельгію, отримавши гідну пропозицію. Я бачив на позиції зліва Андрія Цурікова і хотів дати шанс молодому Тимуру Стецькову.


Цуріков, якому краще грати з глибини, закриваючи всю брівку, виправдав наші очікування і заслужено звернув увагу тренерів національної збірної України.


Стецьков картини не зіпсував, і ми на нього серйозно розраховуємо. Павло Пашаєв «наївся» футболом, не маючи відпочинку в міжсезоння.


Паша грав за збірну Азербайджана, що теж забрало чимало сил. Розуміючи, що у Пашаєва буде спад, ми поступово готували


Станіслава Микицея, у якого закінчився термін дискваліфікації за вживання допінгу.


Для футболіста, який пропустив півтора року, Станіслав зі своїми завданнями впорався. Хоча, зрозуміло, що стабільності йому не вистачало і грав він з перепадами.


– Опорні півзахисники.

– Наша опора в центрі поля – це справжній лідер і капітан команди Андрій Запорожан. Незважаючи на вік, Андрій відпрацьовував по повній і вів команду за собою.


Мені завжди було спокійніше, коли наш капітан знаходився на полі. Грою Запорожана я задоволений.


Допоміг нам і досвідчений Олексій Довгий, який у відповідальні моменти підміняв Запорожана і не підвів. Дуже пристойно додав Євген Банада. Він із Запорожаном доповнювали один одного в центрі поля. Євген, прекрасно діючи у відборі, більше став грати в пас і працювати на творення. І те, що він підключався з глибини в атаку, стало несподіванкою для суперників.


Банада став нашим кращим бомбардиром. Не здивуюся, якщо Євген теж отримає виклик у національну збірну.


Дмитро Гречишкін, який приєднався до нас вже по ходу чемпіонату, показав себе справжнім професіоналом. Він прийшов у команду не в кращих кондиціях, але стрімко набрав форму і постав універсальним футболістом.


Номінальний опорник в інтересах команди міг зіграти на фланзі півзахисту, в центрі і на фланзі оборони. Ми докладемо максимум зусиль для того, щоб зберегти Дмитра і на другу половину сезону.


– Крайні хавбеки, вінгери.

– Максим Задерака виправдав своє запрошення, освіжив командні дії, вміло виходив на заміни і швидко відновлювався після ушкоджень.


Дмитро Шастал став для багатьох відкриттям, коли від матчу до матчу ставав більш упевненим, забивав вирішальні м’ячі, створивши здорову конкуренцію в колективі.


Хлопець він креативний, але Дмитру трошки не вистачає швидкісної витривалості. Так що є над чим працювати.


Також відмінно зарекомендував себе зліва і Євген Протасов. Але він невчасно отримав травму в молодіжній збірній і вибув з ладу. Потенціал у цього гравця відмінний, і, думаю, на зборах він набере необхідні кондиції.


Про Артема Поляруса я сказав вище, додати тут нічого.


– Головні творці.

– Основними нашими креативниками були Василь Грицук і Кирило Ковалець. За Кирила ми недарма боролися і вклали певні кошти. Він показав себе гравцем високого рівня, який може одноосібно вплинути на результат матчу.


Сподіваюся, так буде надалі, знизити до себе вимоги я Ковальцю не дозволю.


Грицуку серйозно заважали травми. Проте, Василь, коли виходив, то вже робив гру.


Досить згадати матчі з київським «Арсеналом», донецьким «Олімпіком» і виїзний поєдинок з ФК «Львів».


– Форварди.

– До нападаючих Артема Сітала та Віталія Пономаря, певен, серйозні претензії маємо не тільки ми, але і вболівальники. Форварди повинні забивати, а з цим у хлопців великі проблеми. Але ми продовжили співпрацю з Сіталом, оскільки Артем заслужив це своїм ставленням до справи, обсягом роботи на футбольному полі і самовідданістю.

Сподіваюся, що Сітало ще своє бомбардирське слово скаже.


До Пономаря у нас набагато більше питань, але кредит довіри Віталій ще не вичерпав. Попереду збори, і кожен отримає свій шанс.


– Молодь.

– Ми намагалися давати молодим хлопцям шанси в ході сезону. Тому ж Владиславу Бабоглу і Денису Устименку, які показали, що ми маємо хороший резерв. І за це хотів би подякувати своїм колегам, які працюють з молодіжним і юнацьким складами. Адже недарма наш дубль іде на другому місці, та й 19-річні, як то кажуть, не пасуть задніх, – розповів Шаран в інтерв’ю для видання «Україна-Центр».