7 вересня 2018 14:08
5

Олег ВЕНГЛИНСКИЙ: "С уходом Рианчо Шевченко задышал полной грудью"

Екс-нападник національної команди коментує вчорашню гру «синьо-жовтих»


— Олеже, наша збірна нечасто починає відбори з перемоги…

— Цього разу порадував і результат, і, що особливо приємно, якість гри. Перший матч, вольова перемога, багато моментів із нашого боку, якісний футбол. Єдине, що не сподобалося, — реалізація голевих моментів. Однак загалом «плюсів» набагато більше ніж «мінусів».


— Чи побачили щось нове в тактиці?

— Найголовніше — з відходом Рауля Ріанчо Андрій Шевченко задихав на повні груди. Бо збірна позбулася паразитичної, на мою думку, тактики: «Контроль м’яча заради контролю м’яча». Тому ми не перебирали з цим компонентом гри, діяли в один-два дотики, швидко переходили в контратаки й атаки. Що зрозуміло: маючи настільки стрімкі фланги, нерозумно було би подовгу тримати м’яч заради самого процесу.


— Як би Ви пояснили те, що у стартовому складі ми побачили двох футболістів без ігрової практики (Сергія Кривцова та Миколу Матвієнка)?

— У нашої збірної так було майже завжди! Згадайте, і в попередні роки команда стикалася з цією проблемою — одна, дві, три позиції, куди вимушено ставили тих, хто мало грає. Просто тому, що вибору немає. У цьому, зокрема, майстерність наставника: зробити так, аби на полі не було видно, що в деяких футболістів брак ігрової практики. Вважаю, Шевченко впорався з цим. Хоч у цілому було видно різницю між гравцями, які на ходу (Олександр Караваєв, Марлос, Євген Коноплянка), й іншими. З другого боку, готовність тих, хто є основним у клубах УПЛ, порадувала. Ще порадували наші заміни — Олександр Зінченко та Віктор Циганков. І тим, що саме вони організували вирішальний гол, так і показаною грою, що дає підстави вважати: наші лідери Андрій Ярмоленко та Євген Коноплянка отримали рівносильних конкурентів.


— Наш пропущений м’яч: «Хто винуватий і що робити?»

— Там був цілий ланцюжок помилок. Почалося з обрізки в середині поля, закінчилося діями голкіпера, який під час удару чомусь стати на коліна. Помилилися чотири-п’ять футболістів, а не один.


— Минулого року був такий парадокс: наша збірна видала чудовий матч із Туреччиною, потім невдалий в Ісландії; спочатку

Україна пережила ейфорію, потім повернулася «сіра буденність». Розумієте натяк?

— Тепер такого не буде. Шевченко працює тренером рівно два роки, цього достатньо, щоби перебудувати команду на свій розгляд. Зверніть увагу на такий момент: у старті з чехами вийшли Марлос і Руслан Малиновський, чим Андрій Миколайович дав зрозуміти, що Україна гратиме з позиції сили. На виїзді! Проти сильного суперника! Для нас це нове…

Макаренко в недавнем интервью рассказывал, что в какой-то момент Рианчо решил, будто его роль в команде не менее важна, чем у главного тренера, и, в общем, стал гнуть пальцы не по чину. Что не понравилось Реброву. В итоге Рианчо ушёл из Динамо, а теперь и из сборной.
Сховати
G_N, Ну в Динамо, как показало время, Рауль гнул пальцы не зря, его роль действительна была очень огромной. Только его Ребров выпер, так сразу все и развалилось - провал и в чемпионате, и досрочное 4 место в группе ЛЧ. В сборной ситуация немного другая, есть и другие помощники-тактики, Тасотти и Малдера, поэтому уход Рианчо не так заметен может быть. Опять таки время покажет, чехи не тот соперник чтоб что-то говорить.
Сховати
Дід Панас, Тут один вопрос - собственно тактика, и другой - способность тренерского штаба (не важно кого - хоть главного тренера, хоть помощников, хоть специального карателя-палача, важен итоговый результат) заставить игроков команды реализовать эту тактику на поле. И очень сильное впечатление, что в позднеребровский период у Динамо наступил с этим полный швах, потому что и Рианчо говорил про группу игроков, "потерявших мотивацию", и Ребров постоянно жаловался на пресс-конференциях, что он игрокам всё правильно говорит, но они его не слушают. А когда игроки тренера не слушают, то тут уже без разницы, насколько он умный и насколько гениальную тактику предлагает с учётом сил и слабостей каждого соперника, потому что всё равно на поле это ни во что внятное не воплощается. Так что в итоге и Ребров, и Рианчо - оба облажались.
Поразительно, но Венглинский сказал о самом главном. Я не торопился бы с категоричными выводами, но тупой возни с мелким пасом, гипертрофии компактности, исключавшей быстрый переход из обороны в атаку, и соответственно отказа от диагональных и фронтальных передач в разрез - всей этой мерзости, привнесенной Рианчо стало меньше. Посмотрим дальше. Соперник был объективно так себе.
Сховати
Барвинок, чехи, как я понимая играли без 5 основных играков. Эта игра не показатель. Цыплят по осени считают. Вот и посчитаем где мы будем на ЧЕ или в ж...