Журналист: "Не увидел на карте "Мариуполь"

Скаржаться, що їхні клуби, які стараються чистити і оберігати себе від гри на контору, Нацполіція внесла в один список із наскрізь просмердженими клубами-колегами.

На мій погляд, Нацполіції необхідно було розмежувати клуби за рівнем залученості у матчах із фіксованим результатом.

Візьмемо, наприклад, Оболонь, чиї керівники і тренери за першої ж підозри прибирають гравця зі складу, постійно контактують із органами, переживаючи за власну чистоту. І от в компанію до Оболоні потрапляє Миколаїв, який після трьох, а може й більше років “чудес на віражах” отримав свою справедливу підозру.

Розумію здивування Олександрії. Їхня основна команда ніколи не давала підстав для жодних претензій, а U-21, схоже, мутили воду неодноразово. Вважаю, що такі моменти варто було пояснити. Як і пояснити рівень “залученості” таких клубів як Ворскла і Зоря, яким скоро в єврокубки. До чого тут клуби, коли на конкретних гравців конкретно виходили зі сторони? А клуби, навпаки, займалися чисткою. І як можна малювати Олександрію, Ворсклу і Зорю на одній карті з Олімпіком?

Не побачив на мапі Маріуполь. Мабуть, технічна помилка – скоро виправлять.

Ну і топ дня. Відсутність у списку Вереса. Від того, що чудила тоді ще рівненська команда у Другій і Першій лігах, очі на лоба лізли навіть у матьорих знавців глибин українського футболу. А може, це така підтримка “Народного клубу” у ці нелегкі для всіх часи?