21 июня 2017 09:51
Алексей МИХАЙЛИЧЕНКО: "У Баля был блокнот, который от открывал каждое утро. Обязательно всех обзвонит и поздравит"

Напередодні матчу пам’яті Андрія Баля "Футбол 24" поспілкувався із другом покійного футболіста та тренера – хавбеком Динамо і збірної СРСР 1980-х Олексієм Михайличенком.


– Олексію Олександровичу, ви разом із Андрієм Балем поповнили першу команду Динамо у 1981 році. Історію вашого знайомства пригадуєте?

– Якщо конкретніше, то я прийшов у грудні 1980-го, а Баль – у 1981-му. Але спершу ми грали в різних командах: він – в основній, а я – за дубль.


– Ви потоваришували одразу чи з часом?

– З часом, як ви кажете. Адже Андрій Баль – це вже було ім’я. Це була людина, яка встигла немало зробити у футболі. Він прийшов одразу в основний склад, а я тільки закінчив школу.


Якщо ви пригадуєте, тоді за молодіжну збірну можна було випускати двох вікових гравців. І от Андрій Михайлович носив капітанську пов’язку молодіжної команди СРСР. Його запрошували увесь час. Він був душею команди.


– От справді: абсолютно всі відзначають тонке почуття гумору в Андрія Баля. Можливо, розповісте щось із його анекдотів чи байок?

– Чесно кажучи, я його ніколи не бачив у поганому настрої. Він завжди усміхався. Казав: "У мене є проблема. Але я це вирішу сам. Навіщо передавати її вам?" Постійно усміхався. Постійно…


Розкажу про дуже показовий момент, який зараз мало хто зрозуміє. Баль мав записник, який щоранку виймав, розкривав і переглядав список із датами Днів народження. Обов’язково всіх обдзвонить, усіх привітає.


– Орест Баль розповідав, що його старший брат був поліглотом – досконало володів івритом та польською, знав ще кілька мов…


– Коли ми приїжджали в Ізраїль, Андрій Михайлович нас, звісно, зустрічав. Через кілька хвилин він легко переходив на іврит. Одного разу я не втримався. "Андрію Михайловичу, як таке можливо, – кажу. – Дружина – москалька, сам – западенець, а розмовляєш івритом" (Усміхається). В Ізраїлі його дуже любили, та й досі люблять. Він залишив яскравий слід не лише у футболі. Адже запам’ятовується спілкування, ставлення до людей і ремесла.


– Які тренерські якості Баля ви б відзначили? Це був ідеальний помічник головного тренера?


– Мені подобалося, як Баль працював у Полтаві із Ворсклою. А потім він, можливо, трохи відійшов. Перш за все Баль завжди був другом. Тривалий час працював поруч із Олегом Володимировичем (Блохіним – "Футбол 24"). Не просто соратник, не просто помічник, а, насамперед, друг. Заради цього він пожертвував своєю тренерською кар’єрою.