"Назик, зачем ты Вову плавишь?". Езерский про тандем Баля и Блохина и 7 тысяч евро штрафа

Напередодні матчу пам’яті Андрія Баля "Футбол 24" поспілкувався із колишнім захисником збірної України. Андрія Михайловича і Володимира Івановича пов’язувала дружба, галицьке коріння і тріумфальний виступ на ЧС-2006.

Про знайомство с Балем

– Заочно я з ним познайомився, коли ще в період Радянського Союзу прийшов на товариський матч між Карпатами і київським Динамо, який був присвячений відродженню львівського клубу. У складі киян своїм талантом вирізнявся саме Андрій Баль. А багато років потому ми безпосередньо познайомилися, коли Олег Блохін прийняв збірну України і взяв помічником Андрія Михайловича.

Це була людина добра, позитивна. Людина, яка могла навколо себе згуртувати колектив. Своїми байками і надзвичайною харизмою Баль притягував до себе. Пригадую, перед важливими іграми йшло нагнітання, відчувалася величезна відповідальність. А Баль отими байками міг зняти напругу, щоб ми спокійно підготувалися до того чи іншого матчу.

Про iсторiю с Блохiним

– Підготовка до чемпіонату світу у Німеччині. Провели товариський поєдинок. Сидимо на теорії, яку проводить Блохін. З наближенням Мундіалю вимоги від тренера були все більшими, він проводив дуже серйозний розбір. Дійшла черга до епізоду, в якому я помилився із передачею. Віддавав на Назаренка, а суперник зіграв на випередження і пройшла гостра контратака на наші ворота. "Ти навіщо віддав цю передачу?" – жорстко запитує Олег Володимирович. Не те, щоб мені "піхав", але давав настанову. Андрій Михайлович слухав-слухав, а тоді каже: "Назік, ну навіщо ти Вову плавиш?" (Сміється) Напруга одразу розвіялась. Після першого матчу на чемпіонаті світу, коли ми програли Іспанії 0:4, команда перебувала у надзвичайно пригніченому стані. Щось змінити на краще в моральному плані міг лише Андрій Баль.

Про штраф

- Пам’ятаю випадок із періоду, коли він тренував Ворсклу, і я з Дніпром приїхав на товариську зустріч у Полтаву. Перед тим отримав червону картку у матчі збірних України та Вірменії. Мені впаяли 3-матчеву дискваліфікацію, тож я пропускав "вікно" для національних команд. Баль підійшов і запитує: "Вова, ти що тут робиш? Ти сьогодні повинен бути там і захищати кольори збірної". "Не знаю, що там суддя написав у рапорті", – відповідаю. Адже вийшло так, мовляв після сумнівного пенальті у наші ворота я його обматюкав. Тож мені крім дискваліфікації прописали 7 тисяч євро штрафу. Тож перше особисте знайомство із Балем відбулося за обговоренням цього моменту.