9 червня 2015 16:45

"Их бы оценили новозеландские поклонники регби". Все о сопернике сборной Украины - Сенегал

митро Джулай знайомить із африканською збірною, яка завтра зіграє проти збірної України U-20 на Кубку світу

Цього року, на жаль, не вдалося повністю відстежити молодіжний Кубок Африки, та все-таки три (з п’яти) матчі Сенегалу до архіву потрапили й разом з трьома поєдинками на чемпіонаті світу дають певну інформацію про суперника збірної України в одній восьмій фіналу.

Загальне враження від цієї команди, мабуть, можна сформулювати так: «Сенегал у кожному матчі брав рівно стільки, скільки дозволяв суперник». У деяких випадках йдеться й про дозвіл Фортуни як, наприклад, у півфіналі континентальної першості проти Малі. За рахунку 1:1 м’яч від перекладини відскочив за лінію воріт сенегальців, але арбітри цього не помітили й у наступній атаці Мусса Коне відзначився переможним голом. До цього у другому таймі активніше, виразніше діяли малійці й ніби більше могли розраховувати на вихід до фіналу.

Команди більш класні, краще організовані (Нігерія на Кубку Африки, Португалія на Мундіалі) вирішували все значно ефективніше, підкреслюючи основні вади сенегальців. Насамперед у них відсутня чітко структурована гра біля чужого штрафного. Майже немає підготовлених маневрів кількох футболістів. (Другий гол у ворота Катару народився не без відвертого колабораціонізму суперника, що забагато часу просидів біля своїх воріт). Спроби розіграти комбінацію у позиційному нападі частіше призводять до гри під надихом й для добре вибудованої оборони особливих загроз не створюють. У другому таймі матчу з португальцями команда Сенегалу чимало часу провела з м’ячем на чужій половині поля й при цьому жодного разу серйозно не потурбувала голкіпера. Натомість збірна Португалії мала б збільшувати свою перевагу ще до останніх хвилин поєдинку. Португальці своїми продуманими контрвипадами вміло знаходили простір між лініями суперника, а сенегальці не встигали перекривати напрямки атак.

Проти Колумбії було більше інтенсивності як у роботі з м’ячем, так і у боротьбі за нього. Завдяки цьому трохи краще працював перехід до атаки. Здебільшого сенегальці вибудовують гру через фланги. Якщо там позбавляють простору для подальшого просування вперед, м’яч переводять на когось із опорників й потім вже йде пошук варіанту на протилежному фланзі. Рідше атаки довгими передачами починали центральні захисники. Якщо вже йшов подібний пас, то у виконанні флангових захисників й розрахунок був насамперед на підбирання біля штрафного зі спробою пробити здалеку. Сенегальці іноді зловживають спекулятивними ударами з середньої дистанції. І коли ніби є можливість розіграти комбінацію обирається саме варіант з ударом. Більшість цих ударів оцінили б новозеландські шанувальники регбі, бо м’яч йде значно вище воріт. Не кращим був відсоток точності таких ударів і на Кубку Африки. Було б страшенно прикро, якби у матчі зі збірною України сенегальці почали раптом влучати у площу воріт ледь не у кожній спробі.

Ще один недолік флангової гри сенегальської збірної — невеликий відсоток якісних, націлених подач чи прострільних передач. При тій наполегливості, з якою робиться акцент на флангову роботу, варто було б очікувати більшої кількості справді небезпечних пасів.

На лівому фланзі сміливо бере гру на себе Мусса Коне. Проти нього під час таких швидкісних рейдів слід діяти вкрай акуратно. Зазвичай достатньо грамотного розташування захисників, адже його проходи пов’язані з переміщеннями партнерів під пас від Коне. Він «ріже кут», сподіваючись на фол, або ж на шанс опинитися на ударній позиції.

Голом у ворота Колумбії центрфорвард Мамаду Тіам показав, що йому теж небезпечно залишати час та простір для роботи з м’ячем внизу.

Не надто комфортно почувалася оборона сенегальців під тиском високого пресингу. Португальці взагалі завдяки цьому забили вже на першій хвилині. Й пізніше у діях оборонців вистачало нервовості, варто було супернику злагоджено перейти до відбирання м’яча біля штрафного сенегальської збірної.

Самі ж сенегальці не так часто використовували подібний метод. Найкращий у цьому плані відрізок був у першому таймі матчу з Колумбією. Проте питома вага такої роботи у всіх трьох матчах не надто відчутна.

Можливо, посприяв такому обережному ставленню урок від збірної Нігерії у першому турі Кубка Африки. Сенегальці досить високо розташували лінію оборони й нігерійцям вистачало двох  елементарних довгих передач, аби вигравати 2:0 вже на 11-й хвилині. Вже безпосередньо на чемпіонаті світу вистачало обставин, що спонукали до більш активної гри, але майже завжди рухової активності сенегальців вистачало хіба що на підтримання паритету.

Кутові виконують флангові захисники. Щоправда перший з лівого флангу було подано на 61-й хвилині матчу третього туру, тому важко зробити якісь глобальні висновки. А от подачі з правого флангу спрямовувалися на ближню штангу або ж на метр-два далі. У цих епізодах небезпечним може бути Сіді Сарр, а Мамаду Н’Діай розташовується за межами штрафного з розрахунком на удар здалеку.

Варто відзначити «живучість» команди Джозефа Кото. Після двох турів Кубка Африки у неї було одне очко й у вирішальному матчі сенегальці поступалися Конго 2:3. Сіді Сарр забив на 88-й та 93-й хвилинах й вивів господарів турніру до півфіналу. На чемпіонаті світу — та сама історія. Одне очко після двох поєдинків й вирішальні голи на 76-й та 81-й хвилинах.

У цьому якраз може бути проблематичність Сенегалу як суперника. Команда чіпляється за практичні шанси, що залишає їй гра, а певна безбарвність дій може спричинити хибне відчуття самовпевненості. Чогось яскраво вираженого й сильного ніби немає, та це не привід розслаблятися й припускатися власних помилок. Аби ними скористатися, вистачить й того ігрового арсеналу, що є у сенегальців.



Мамаду Тіам у боротьбі з катарцем

Якщо порівнювати з опонентами збірної України у групі, то можна сказати, що Сенегал є своєрідним апгрейдом збірної Нової Зеландії, яку наша команда теж ніби й мала б перемагати, а зрештою ледь не поступилася у компенсований час. Проти такого суперника багато що залежатиме від рівня інтенсивності, концентрації та якості колективних дій.

Орієнтовний склад

Кубок Африки починав у воротах Сейду Сі. Дві однакові помилки за три хвилини матчу першого туру означали, що турнір для нього закінчився. У двох наступних поєдинках групового турніру грав вже Ламін Ба. Проти Конго і він діяв не надто переконливо, тож у півфіналі, фіналі, а зараз вже у Новій Зеландії основним є Ібраїма Сі. Воротар, для якого не є проблемою вискочити метрів на двадцять за межі штрафного, але іноді буває значно важче контролювати зону своєї безпосередньої відповідальності.

Флангових захисників Джозеф Кото вже другий турнір поспіль переставляє місцями з матчу в матч. За логікою зараз черга зіграти на лівому фланзі Мусси Ваґе (наймолодший учасник турніру), а на правому з’явиться Алассан Сілла. Але може бути і навпаки.

У центрі оборони одне місце надійно займає Мухамет Сане, а от інше вже під час стартового матчу Кубка Африки (вийшов на заміну на 52-й хвилині) тренер віддав Еліману Сіссе.



Мусса Ваге (ліворуч)

Пара опорних півзахисників — Мамаду Н’Діай та капітан команди Роже Ґоміс, який повернеться на поле після дискваліфікації. Трохи вище розташовується Сіді Сарр, який ніби й діє на позиції плеймейкера, але запам’ятався чим завгодно тільки не витонченими передачами. Попри розташування на полі основне навантаження у нього все ж дещо інше. До того ж у матчі з Португалією після заміни Н’Діая він спокійнісінько відтягнувся на позицію опорника.

На лівому фланзі атаки починає Мусса Коне, але якщо у другому таймі міняють Ібраїму Ваджи, який зазвичай виходить у старті на правому фланзі, Коне зміщується саме туди.

У центрі грає Мамаду Тіам. Його не було у заявці на Кубок Африки, але у лютому-березні  Тіам дуже добре відіграв за «Діжон Б» — 5 м’ячів у шести турах — і заслужив виклик  не лише до першої команди клубу, а й до збірної.

Для замін у групі атаки найближчим резервом Джозефа Кото є Малік Ньянг, Алассан Соу, Ремі Нассалан, Абдулай Н’Діоне та Фаллу Ньянг.

Дмитро Джулай