Роман ЯРЕМЧУК: "После чемпионата мира не планирую оставаться в "Динамо-2"

Football.ua поспілкувався з Романом Яремчуком, єдиним представником першої ліги у складі юнацької збірної України, яка прибула на чемпіонат світу U-20.

Ще недавно лідер "Динамо-2" Яремчук виступав у чемпіонаті, однак наприкінці травня декорації змінилися. Успішно відігравши матч проти Геліоса, в якому Роман відзначився переможним голом, він відбув у розпорядження юнацької збірної України. Позаду лишилися збори, і ось наша команда уже в далекій Новій Зеландії. Перед від’їздом на найголовніший на даний момент турнір своєї кар’єри Яремчук відповів на кілька запитань нашого сайту. 

– Романе, до збірної ти приєднався трішки пізніше за інших. Задоволений, що лишився на матч з Геліосом? 

– Звичайно! Так вийшло, що ми виграли складний матч у Харкові, я забив переможний м’яч, так що до збірної приєднався у чудовому настрої. 

– Я звернув увагу, що матч проти харків’ян ти провів на вістрі атаки, що є дещо незвичним для тебе у нинішньому сезоні. Це було побажання Петракова, який розраховує на тебе як на форварда?

– Я з Вадимом Анатолійовичем Євтушенком переговорив напередодні того матчу, і він сказав мені зіграти в атаці, щоб у збірній почуватися комфортніше. Радий, що так і вийшло. 

– Справді, те, що в Динамо-2 ти граєш у відтяжці, уже ввійшло в звичку. На якій позиції нині почуваєшся зручніше?

– Залежно від того, де граю: у збірній зручніше грати центрального нападаючого, а от у Динамо-2 – трішки нижче. 

– Після трьох контрольних матчів уже відчуваєте зіграність і готовність до чемпіонату світу, чи сподіваєтеся ще допрацювати безпосередньо в Новій Зеландії? 

– Робота йде кожен день – тут ми зробили все, що могли, адже дуже ретельно готувалися, тренувалися, проводили спаринги, розбирали ігри. У Новій Зеландії пройдемо акліматизацію, ознайомимося з місцевими полями та умовами для роботи. Думаю, якраз до старту матчів усе буде нормально. 

– До Нової Зеландії, як кажуть адміністратори збірної, вам належало витримати 30 годин перельоту! Траплявся тобі такий тривалий авіарейс? 

– Ні, ніколи не траплялося! Звичайно, важко… 

– Як коротати в ньому час? Фільми, музика, інтернет?..

– Ой, боюся, що фільми не допоможуть – один-два подивишся, а ще летіти й летіти…

– Що думаєш про чемпіонат світу як про турнір? Багато хто з вашої команди навіть у єврокубках встиг дебютувати, не буде недооцінки М’янми чи ще якогось «не гучного» суперника?

– Ні, що ви! Чемпіонат світу – це чемпіонат світу! Для нас не важливо, яке ім’я суперника, ми повинні виходити з серйозним настроєм і вигравати у будь-кого. 

– За іменами ваші суперники не вражають. Проте їхні екзотичність і таємничість можуть зіграти злий жарт. Вже маєте про суперників якусь інформацію?

– Так. Ми вже дивилися всі ігри – неправда, коли кажуть, що це слабкі команди. Це команди європейського рівня, які грають не гірше Англії, яку ми пройшли. 

– Що знаєш про Нову Зеландію напередодні візиту туди?

– Не дуже багато, лише те, що там дуже гарно :)

– "Володар перснів" дивився?

– От про це, до речі, теж знаю – що фільми там знімалися. 

– Ти – один із представників невеличкої «львівської громади» у складі збірної. Тримаєтеся разом, чи належиш до динамівської групи? 

– Львівські завжди тримаються разом, та й з одноклубниками ми давно знайомі й дружимо, хоч вони й у молодіжній заявці, а я – в Динамо-2. Загалом, у збірній ми всі – товариші й однодумці, нема такого, щоб хтось окремо тримався. Ми підтримуємо одне одного завжди. 

– Твій батько теж був нападником. Які були його поради напередодні від’їзду збірної?

– Головне – забивати. Це найголовніша порада, яку може отримати форвард :)

– Ви з Ісраїловим відбули у свої збірні, а Динамо-2 залишається зіграти останні тури. Будеш слідкувати за одноклубниками? Чого їм побажаєш?

– Хочеться, щоб ми закінчили чемпіонат на достойному місці. Після того, як ми не зовсім вдало стартували, у нас налагодилася гра. Ще при Хацкевичу ми стабілізували гру, а при Євтушенку продовжуємо працювати над самовдосконаленням. Вважаю, Динамо-2 гідне того, щоб фінішувати десь на 5-7 місці. Головне, щоб вдалося показати себе й реалізувати усе, що хлопці можуть робити на полі. 

– Наостанок – питання з поглядом у майбутнє. Уже маєш якісь думки з приводу того, де розпочнеш наступний сезон?

– Не знаю. Думаю, що в Динамо-2 точно не буду…

Артур Валерко, Football.ua