11 серпня 2014 12:30

Олег КУЗНЕЦОВ: "Про Андрея Баля остались самые светлые воспоминания"

9-го серпня у віці 56-ти років раптово пішов з життя видатний динамівський футболіст і тренер Андрій Баль. Його друг та партнер по «Динамо» Олег Кузнєцов згадує Андрія Михайловича.

- Що тут можна сказати ... Це був дуже позитивний чоловік у всіх проявах. Він завжди був одним з лідерів і на полі, і в повсякденному житті. Мені довелося бути не тільки його партнером, а й підопічним, коли він працював тренером в Ізраїлі, а я грав за команду. Потім ми разом працювали в збірній України і в ФК «Москва». Так що впродовж майже всієї моєї футбольної та тренерської кар'єри ми йшли пліч-о-пліч. Повторюся, він був дуже позитивною людиною, ніколи не сумував, випромінював оптимізм і при поразках, і при перемогах. На його жартах-примовках будувалася атмосфера в роздягальні. Про нього залишилися найсвітліші спогади.

- Напевно, ви дружили і поза футбольним полем? Підтримували спілкування до самого останнього часу?

- Звичайно. Ми добре спілкуємося всім нашим складом, з ким разом грали в 80-х роках. Часто спільно відзначаємо Дні народження, весілля та інші свята, наші дружини, діти також спілкуються між собою. Так що ми дуже дружні, часто зідзвонюємося по телефону і підтримуємо тісні дружні стосунки. Буквально місяць тому з Андрієм Балем бачилися на заході у нашого спільного друга. Там був і Володя Безсонов, і Льоша Михайличенко, словом, багато ветеранів. Так що зустрічаємося часто.

- Чи не скаржився Андрій Михайлович на здоров'я?

- Ні, все було в порядку, навпаки, він почував себе добре, ніяких передумов до нещастя не було.

- Чи знаєте ви подробиці того, що сталося?

- Андрію стало погано прямо на полі, напевно, через спекотну погоду. Вони почали гру в 11.00, в цей час дуже парило, а після почалася сильна гроза. Ветерани збираються щосуботи, грають між собою і зі звичайними людьми, всього чоловік 20-25. Зрозуміло, що грали без сильного навантаження, в приємній атмосфері, просто для себе десь годину-півтори, потім йшли в лазню. Це стало вже традицією. Андрій просто віддав пас і впав. Хлопці намагалися якось його реанімувати, але безуспішно. Через 12 хвилин приїхала швидка допомога, хотіли робити прямий укол в серце, щоб його запустити, але, на жаль, було вже пізно...