Представник тренерського штабу «Динамо» повідав про останні новини з табору команди.

Андрію Михайловичу, останні кілька тижнів лише сліпий не помічає увесь масштаб чергової інформаційної війни довк­ола вашого ФК. Чому виникає така ситуація?

— Тому що це комусь вигідно. Знаєте, як кажуть, шукайте тих, хто зацікавлений.

Війна поза футболом якось позначається на тому, що потім відбувається безпосередньо на га­зоні?

— На мій погляд, особливо — ні. Ми просто намагаємося не звертати увагу на подібні речі, успішно абстрагуємося від усіляких підводних течій та продовжуємо працювати.

Знаю, що запитання банальне, але які настрої панують напередодні прем’єрного українського «класичного» на «Олімпійському»? Адже, припускаю, тривала переможна серія «Шахтаря» в матчах із «Динамо» тисне…

— Чогось екстраординарного чи сенсаційного навіть за бажання розповісти вам не можу. Настрій хороший. Такий, яким він і має бути.

Тижневий цикл до матчу з чинним чемпіоном якось відрізняється від аналогічного етапу підготовки щодо інших опонентів?

— Відмінності відсутні. Тренуємося в звичному режимі.

Євген Хачериді, вочевидь, пропустить матч. Нині не знаємо достеменно, чи дискваліфікують основного захисника, але, судячи з усього, так і буде (розмова відбулася до офіційного рішення КДК ФФУ. – Г.К.). Як прокоментуєте момент імені «Хачериді — Бурдужан»?

— Усі ми люди емоційні: хтось більше піддається своїм поривам, хтось менше. На полі емоції пот­рібно тримати в певних межах, не дозволяти собі зайвого — це широковідомі правила. Хачериді не стримав емоції, такі справи…

Уже не вперше не стримав… Чи отримає Євген покарання в клубі, крім імовірної дискваліфікації?

— Знаєте, ми в жодному випадку не захищаємо Хачериді: якщо у вас і склалося таке враження, то воно стовідсотково помилкове. Утім, із тим порушенням на форварді «Чорноморця» також не все так однозначно, як може здаватися. Гадаю, слід цю тему облишити.

Тарас Михалик — безальтернативний кандидат на заміну Євгенові?

— У нас завжди є внутрішні резерви, є ті, хто може в потрібний момент вийти з лави запасних.

Просто складається враження, якщо, не дай, Боже, щось станеться з Тарасом або Домагоєм Відою, то центрбеків фактично не залишається в першій команді…

— У нас є кілька універсальних виконавців.

Чи погоджуєтеся, що останнім часом Михалик регресує? Випав із основи «Динамо», не вик­ликається до табору нацзбірної, постійно «привозить»…

— Це ваша думка. Я й на йоту не вважаю, що в Тараса спостерігається ігрова криза. Він досі футболіст першої команди, досі кандидат до збірної.

Усе-таки є різниця між прос­то футболістом першої команди та стабільним гравцем основи…

— Тарас не грав, бо були виконавці, які на цьому етапі виявилися краще готовими. Ви ж розумієте, що ситуація має властивість дуже швидко змінюватися. У «Динамо» кожен може замінити кожного у випадку такої потреби.

Натомість усе частіше компліменти лунають на адресу Домагоя Віди. Він зумів напрочуд оперативно адаптуватися в колективі?

— Відповім лише, що хороші слова на адресу хорватського захисника — заслужені.

Наостанок запитання про Олександра Алієва, який постійно фігурує в чині голеадора чи асистента в матчах дубля. Має шанси повернутися?

— Шанси повернутися є в усіх. До Алієва претензій немає, ми задоволені тим, що віддає всі сили за дубль, але він чимало пропустив, а тому набирає форму.

— Якось довго набирає…

— Набиратиме стільки часу, скільки треба.