Автор: Nazgul
Зареєстрований: 08.03.2013
Останній візит: 27.05.2014
18 серпня 2013 08:04
5

Тренер для «Динамо»

Можна безкінечно довго перераховувати тренерів, які будуть значно переважати наставника киян в всіх компонентах тренерської роботи, до прикладу в Німеччині працює 1070 тренерів з ліцензією (Pro), яка дозволяє очолювати будь-який професійний клуб в світі, і кожен з них володіє значно більшим багажем знань від наставника динамівців. Хоча б тому, що система підготовки тренерів в Німеччині це довготривалі навчання з здачею іспитів та оцінюванням знань майбутніх тренерів, на відміну від нашої, де майбутньому тренеру достатньо просто прослухати курс лекцій. Прогнозуючи неминучий провал Олега Блохіна на чолі «Динамо», вирішив поділить власною думкою, стосовного його наступника, акцентуючи увагу на молодих перспективних тренерах, з якими можна будувати довготривалі плани, а головне які вміють працювати з молодими вихованцями клубу, та слідують новим віянням футболу.

Звичайно значно простіше запросити вже відомих наставників, які мають певну вагу в європейському футболі, наприклад нині безробітних – Гуса Гіддінка чи Марсело Б’єльсу (на мою думку кращий тренер сучасності), цікавий варіантом виглядає також Томас Шааф. Повернутись до кандидатури – Оттмара Гітцфельфа, чи спробувати переконати Ральфа Рангніка знову сісти на тренерське крісло. Переманити одного з послідовників Валерія Васильовича Лобановського – Люсьєна Фавре, чи віддати перевагу голландському вектору та звернути увагу на роботу – Фреда Рюттена, Гертьяна Вербека, Франка Райкарда, чи Берта ван Марвейка, який також нині є безробітним. Свого часу на горизонті миготіли такі постаті, як Поль Ле Гуен, Жерар Ульє, продовжуючи французький вектор потрібно згадати Клода Пюєля і Руді Гарсію, останній що правда нещодавно очолив римських «Вовків», а перший працює в скромній «Ніцці». Безперечно багатьом імпонує робота італійських тренерів і там є доволі цікаві кандидати, як безробітні такі як – Андреа Страмаччоні, Роберто Ді Матео чи неперевершений романтик від футболу – Зденек Земан, хоча моїм фаворитом серед італійців є – Франческо Гвідолін.

Але ми зосередимо увагу на тих з ким можна будувати довготривалу перспективу клубу, та які вже встигли зарекомендувати себе, як тренери які здатні давати результат відразу.

Уле Гуннар Сульшер

Уле Гуннар Сульшер народився 26 лютого 1973 року.

Завершивши кар'єру футболіста в складі «Манчестер Юнайтед» через хронічні проблеми з коліном, Уле Гуннар розпочав свою тренерську кар’єру працюючи з нападниками «Чернових дияволів», а незабаром очолив резервний склад клубу. І вже на другий рік роботи з другою командою Сульшер привів її до перемоги в турнірі резервістів. Цей успіх не залишився не поміченим в нього на батьківщині, і через пів року він був покликаний очолити «Молде», клуб з якого свого часу він перейшов на «Олд Траффорд». 9 листопада 2010 року відразу по завершенні сезону в Норвегії, розпочався новий етап в кар’єрі молодого тренера.

Свою нову команду Сульшер отримав в спадок від німця Уве Реслера - в чемпіонаті 2010 року команда фінішувала на дванадцятій позиції, а трансферний бюджет, на який міг розраховувати Уле Гуннар не дотягував до мільйона євро. Тож в нового наставника не було іншого виходу, як покладатись на гравців, які вже є в команді, та звертати увагу на молоді таланти, що перебували системі клубу. Та незважаючи на прямо скажемо погані вихідні умови, вже в перший свій сезон Сульшер привів команду до чемпіонства. У рік свого сторіччя «Молде» завоював перше чемпіонство у власній історії. А наступного року клуб з однойменного містечка в друге завоював золото Тіппеліги.

Цього сезону справи «Молде» ідуть не так добре, наразі команда посідає дев’яту сходинку в норвезькій Тіппелізі, після 20 зіграних турів. Але звинувачувати тренера, який досягав успіху з командою з дуже обмеженими можливостями не варто, напроти він двічі привів до чемпіонства команду місткість стадіону якої, дорівнює половині жителів міста. Немає сумнівів, що Уле Гуннар має бажання спробувати себе на вищому рівні і всі задатки бути успішним тренером в нього є. «Уле завжди був професіоналом, - говорить Алекс Фергюсон. Він записував вправи, які команда виконує на тренуваннях, робив нотатки за підсумками тренувань і матчів. У той же час Уле завжди хотів залишитися у футболі, з юних років він хотів стати тренером або менеджером».

Працюючи під керівництвом Алекса Фергюсона, Уле отримав необхідний рівень знань, не зважаючи на прихильність шотландського наставника до тактичної схеми «4-4-1-1», «4-4-2» і значно в меншій мірі «4-2-3-1» в власній тренерській роботі Сульшер віддає перевагу схемі «4-3-3», як більш атакуючій та відкритій. Немає сумніву, що Уле Гуннар Сульшер зможе використати свої напрацювання і в київському «Динамо», для цього в нього є і необхідна харизма лідера і власне бачення розвитку футболу та багатий досвід роботи та напрацювань одного з кращих тренерів в історії футболу.

Хайко Фогель

Хайко Фогель народився 21 листопада 1975 року.

Безперечно головним досягненням Хайко Фогеля є перемога над самим Алексом Фергюсоном та вихід в 1/8 фіналу Ліги Чемпіонів з його скромним «Базелем», де в домашній грі скромний за мірками плей-офф Ліги Чемпіонів швейцарський клуб виграв в мюнхенської «Баварії» в домашньому поєдинку, проте на «Альянс Арені» був нещадно битий з рахунком - 7-0. Кар’єра футболіста в Хайко не склалась і погравши трішки на рівні регіональної ліги Німеччини, в віці 20 років вимушений був завершити футбольну кар’єру через травму. Він вивчав футбольну науку в технічному університеті Мюнхена і через три роки, після закінчення курсу Фогель розпочав свою тренерську роботу, прийнявши пропозицію мюнхенської «Баварії», де він став асистентом тренера в віковій групі до 15 років, пізніше він перейшов на самостійну роботу з хлопчаками віком до 10 років, та згодом очолив сімнадцяти річних футболістів.

Хайко Фогель приклав свою руку до виховання таких відомих гравців, як Швайнштайгер, Мюллер, Лам, Харгрівз, Троховскі та Контенто». Паралельно з роботою з юними футболістами Фогель продовжив своє навчання, та отримав тренерську ліцензію успішно пройшовши курси в спортивному університеті Кельна. Але припустився не поправної помилки, через яку залишив мюнхенців в 2007 році. «Я награвав Матса Хуммельс на місці центрфорварда - згадує Хайко, а в результаті він став гравцем збірної в якості центрального захисника. Це була величезна помилка, але я не бачив у ньому задатків класного гравця оборони Того ж року він прийняв пропозицію Торстена Фінка бути його помічником в «Інгольштадті», а пізніше відправився з ним в швейцарський «Базель».

Восени 2011 року Торстен Фінк отримав пропозицію від німецького «Гамбурга» і керівництво «Базеля» призначило виконуючим обов’язки головного тренера Хайко Фогеля, даючи всім зрозуміти, що взимку продовжить пошуки наставника для «Рот-блау». Але Хайко проявився себе настільки добре, що потреба в пошуках тренера відпала. Фогель вивів «Базель» в 1/8 фіналу ЛЧ і здобув черговий титул чемпіона Швейцарії, сезону 2011-12 років, поступившись лише двічі в чемпіонаті з розривом від другого місця в 20 очок. Але наступного сезону 15 жовтня 2012 року був досить неочікувано звільнений з посади головного тренера, можливо рада директорів «Базеля» так і не пробачила йому виліт з Ліги Чемпіонів від румунського «Клужа». На даний момент Хайко Фогель – безробітній.

Фогель прихильник тактичної формації «4-4-2», яку він вдало застосовував в швейцарському «Базелі», поки єдиному місці його роботи на посаді головного тренера клубу, але також в залежності від суперника застосовував систему «4-1-4-1» . Він віддає перевагу надійним діям в захисті, дисциплінованості, компактності побудови. Його «Базель» активно використовував високий пресинг та пресинг в середній частині поля, якщо проектувати його роботу на київське «Динамо», то напевне його філософія гри більш пристосована до динамівців на відміну від попереднього кандидата.

Томас Тухель

Томас Тухель народився 29 серпня 1973 року.

Кар’єра футболіста Томаса Тухеля, як і Хайко Фогеля не склалась через хронічні проблеми з суглобами, в віці 25 років він вимушений був повісити бутси, але саме з того часу розпочалась його тренерська робота. В 1998 році після завершення футбольної кар’єри, Томас розпочав навчання науки футболу, поєднуючи його з вивчення англійської мови та навчаючись в галузі ділового адміністрування. В 2000-му році Томас очолив молодіжну команду «Штутгарта» віком до 15 років, і був помічником тренера в віковій групі до 19-ти років, з якою працював 5 років, пізніше була молодіжна команди «Аусбурга», де він працював тренером молодіжної команди та директором центру розвитку молоді.

Паралельно продовжуючи навчання, щоб отримати тренерську ліцензію для роботи з професійними командами. В 2006 році він закінчив курс навчання із загальною оцінкою 1,4, що для нашої системи оцінювання приблизно буде дорівнювати 11 балам. В липні 2008 року Томас очолив молодіжну команду «Майнца» з якою він переміг в молодіжній «Бундеслізі» 2009-го року. Відразу після цього йому було запропоноване місце головного тренера «Майнца» та двохрічний контракт. Він розпочав настільки вдало, що вже через пів року був визнаний кращим тренером «Бундесліги» за підсумками половини сезону.

Томас виправдав настільки щедрі аванси. Наступного сезону сім перемог на старті вивели молоду і веселу команду Тухеля на перше місце, змусивши гендиректора «Майнца» Крістіана Хайделя запропонувати своєму тренеру довічний контракт! «Висока оцінка роботи Тухеля навіть не пов'язана з тим, що ми йдемо на першому місці в «бундеслізі». Просто він уособлює собою філософію нашого клубу ». Тухель вміло застосовує ротацію складу, працює з досить великою обоймою гравців, гарно розподіляючи навантаження між ними. Шюррле, Салаї, Холтбі, Ріссе, і Фукс – далеко не повний список відкриттів Тухеля, який поповнюється щосезону. «Я тренер, у якого завжди на першому плані будуть йти бігова підготовка і виграні єдиноборства, - каже Тухель. У домашніх матчах ми повинні тиснути суперника і з допомогою нашої публіки не залишати йому жодних шансів. На полі ми повинні діяти агресивно, щоб обіграти будь-кого , хто нам протистоїть».

Томас Тухель прихильник тактичного розташування «4-2-3-1», з всіма витікаючими звідси продовженнями. Враховуючи що дана система є напевне найбільш прогресивною в сучасному футболі її можна поділити на чотири типи, «4-2-4», з поділом на 6 гравців захисту та 4 гравців атаки, «4-4-2», або «4-4-1-1» при ведення захисних дій, класична «4-2-3-1» з яскраво виділеним форвардом і трансформаційна «4-2-3-1», яка переходить в «4-2-1-3», і «4-3-2-1» в атакуючій фазі в залежності від суперника. Тухель багато уваги приділяє пресингу та фізичній готовності команди, він вміє працювати з молодими гравцями, в його команді чудовий мікроклімат. В Тухеля безмежна довіра з боку керівництва клубу, та все ж враховуючи обмежений бюджет «Майнца», який складає 24 мільйони євро, та особистий контракт Тухеля, який що найменше в сім разів поступається контракту Олега Блохіна, варто спробувати залучити цього спеціаліста в «Динамо».

 

Думаю, в вопросе построения команды, каждый из троих на порядок превосходит весь тренерский штаб, если не брать в рассчет Михайличенко.
Конечно нужно рисковать. Когда в 1973 назначали ВВЛ, тогдашние боссы тоже крупно рисковали, ведь тренеру было всего лишь 34(!), вдумайтесь! Из достижений всего-то вывод ДД в вышку, 6-е место, но и обыгрыш самого ДК. Так что...
хотел бы на Тухеля посмотреть у руля
Возьмем того же Тухеля. Человек долго и упорно учился! перед тем как приступить к серьезной работе. Ему 40 лет, у него есть определенное видение футбола, не понаслышке знаком со всей вертикалью подготовки молодых футболистов. Уже успел неплохо себя показать во взрослом футболе. Назначение молодого специалиста - это оправданный риск. А если сравнивать с предыдущими тренерами ДК, то это вообще не риск. К примеру, Демьяненко и Буряка назначили только лишь за "динамовское сердце". Первый вообще только ассистентом и работал, а второй вроде бы кого-то где-то тренировал, но без особых успехов. А Блохин чем заслужил приглашение (ну, кроме того, что он Блохин)? В назначении Семина и Газзаева хоть какая-то логика есть, а остальных приглашали только за то, что "настоящий динамовец".
По потенциалу - интересные кандидатуры. Особенно Тухель. Вопрос в другом готов ли Суркис к ТАКОМУ риску.